Шпек Руслан Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:37, 25 квітня 2020, створена Oklaster7 (обговорення | внесок) (→‎Життєпис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руслан Олександрович Шпек
Загальна інформація
Народження 19 квітня 1972(1972-04-19)
с. Нем'яч, Бродівський район
Смерть 17 липня 2015(2015-07-17) (43 роки)
м. Київ, Україна
(вогнепальні поранення грудей, живота)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Війна на сході України

Руслан Олександрович Шпек (19 квітня 1972, с. Нем'яч Бродівського району Львівської області — 15 липня або 17 липня 2015, м. Київ) — український підприємець, військовик, волонтер. Командир спецкорпусу батальйону «Вікінг-К» при батальйоні «Айдар» (батальйон дислокувався у Станиці Луганській та Сєвєродонецьку).

Життєпис[ред. | ред. код]

Руслан Шпек народився 19 квітня 1972 року в с. Нем'ячі Бродівського району Львівської області.

Після армії кілька років служив у міліції м. Чернівців. Проживав у Козові. Після початку війни залишив справи, збирав та возив допомогу для бійців АТО своїм старим бусом. У Тернополі мав фірму «Віконний двір».

Приїхав по справах до Києва. Був поранений 15 липня 2015 за невідомих обставин (вогнепальні поранення грудей, живота), втратив багато крові. Помер у лікарні.

Воював з листопада 2014.

Залишилися колишня дружина — Оксана і син Назар.

Вдосвіта 19 липня тіло героя повезли на малу батьківщину з Козови. Службу відправили в сільській церкві. Похований 19 липня 2015 року в рідному селі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кошіль, І. Смертельна зустріч. Руслана Шпека, командира батальйону «Вікінг», підстрелили під Києвом за таємничих обставин / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 27 (22–28 лип.). — С. 1, 5.
  • Попадюк, О. Загинув командир «вікінгів» / Оля Попадюк // Свобода. — 2015. — № 54 (22 лип.). — С. 5.
  • Якушко, О. Не встиг досягти мети… / Олеся Якушко // Вільне життя плюс. — 2015. — № 59 (24 лип.). — С. 2 — (Втрата).

Посилання[ред. | ред. код]