Цезарівський заказник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ландшафтний заказник місцевого значення "Цезарівський"
50°28′36″ пн. ш. 29°35′46″ сх. д. / 50.47694397002777578° пн. ш. 29.59611130002777912° сх. д. / 50.47694397002777578; 29.59611130002777912Координати: 50°28′36″ пн. ш. 29°35′46″ сх. д. / 50.47694397002777578° пн. ш. 29.59611130002777912° сх. д. / 50.47694397002777578; 29.59611130002777912
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Ніжиловичі
Макарівський район
Київська область
Найближче місто Макарів
Площа 475 га
Засновано 1994
Оператор ДП «Макарівське лісове господарство»
Цезарівський заказник. Карта розташування: Київська область
Цезарівський заказник
Цезарівський заказник (Київська область)
Мапа

CMNS: Цезарівський заказник у Вікісховищі

Цезарівський — ландшафтний заказник місцевого значення, що розміщений на теренах Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області. Створений відповідно до Рішення 16 сесії Київської обласної ради 10 березня 1994 року

Загальні відомості

Землекористувачем теренів заказника є Державне підприємство «Макарівське лісове господарство». Заказник розміщено у кварталах 2, 13, 14, 22, 23, 24, 25, 33 Ніжиловського лісництва, що відповідає адміністративним межам Ніжиловицької сільської ради.

Площа заказника 475 гектарів. Заказник є одним з найбільш заболочених серед природоохоронних об'єктів Київщини. У систему Жаб'ячих боліт входять великі озера Зубареве, Моховате, Гронне та ряд менших. До кінця 1980-х років у навколишніх лісах розміщувались секретні об'єкти, що не сприяло господарському освоєнню теренів заказника. З того часу через болота заказника у напрямку північ-південь йде напівзруйнована дорога-дамба, яку використовують лісовози.

Опис

На теренах ландшафтного заказника поєднуються комплекси лісів і боліт, що відповідно розміщуються на височинах і низинах рельєфу. Відповідно до геоморфологічного поділу території лісова рослинність зосереджена на плакорних ділянках, а у заводнених котловинах містяться низинні болота евтрофного типу з багатою рослинністю. У більш високо розміщених складках рельєфу виникли болота еумезотрофного та мезотрофного типу (сфагнові). На перехідних територіях поміж лісами і болотами розрослась чорна вільха.

Серед лісів найбільш чисельними є сосново-дубові насадження та дубові насадження. Зустрічаються мішані ліси і молоді посадки, як і ділянки старого перестиглого лісу. Болота оточують перезволожені ділянки соснового лісу, у трав'яному покриві яких переважає чорниця і молінія голуба. Зустрічається рідкісний плайн колючий, що занесений до Червоної книги України. Густий деревостан переважає у сосново-дубових лісах, де у другому ярусі росте граб, зустрічається береза. У менш затінених ділянках серед підліску зустрічається ліщина. Трав'яний покрив формують бореальні та неморальні види. У більш сухих підвищених місцях домінує веснівка дволиста, а у більш зволожених зниженнях — молінія голуба. У ділянках дубового лісу сформовані асоціації дубового лісу ліщинно-рідкотравного. Поміж лісами розкидані болота різної площі, глибини, серед яких переважають евтрофні болота високотравні і осокові з угрупуваннями осоки омської і пухирчатої. На краях боліт трапляються ділянки з осокою чорною і червонокнижною осокою Буксбаума. Великі площі займають високотравні ценози рогозу вузьколистого, менші угрупування очерету. Для мезотрофних боліт характерні осоково-сфагновані ценози з осокою пухнастопладною та здутою. У невеликих заводнених ямах росте вовче тіло болотна.

Припускають, що у лісах можуть гніздитись чорні лелеки. Серед ссавців найчисельнішими є дикі свині, козулі, лосі.

Посилання

Примітки