Урочище Мутвицьке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Урочище Мутвицьке
URFF-142.jpg
50°31′32″ пн. ш. 29°40′50″ сх. д. / 50.52556° пн. ш. 29.68056° сх. д. / 50.52556; 29.68056Координати: 50°31′32″ пн. ш. 29°40′50″ сх. д. / 50.52556° пн. ш. 29.68056° сх. д. / 50.52556; 29.68056
Розташування: Україна Україна
Забуяння
Макарівський район
Київська область
Найближче місто: Обухів
Площа: 785 гектар
Заснований: 1996
Керівна
організація:
ДП «Макарівське лісове господарство»
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Урочище Мутвицьке. Карта розташування: Київська область
Урочище Мутвицьке
Урочище Мутвицьке

Урочище Мутвицьке — ландшафтний заказник загальнодержавного значення розміщений на теренах Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області. Заказник створено відповідно до Указу Президента України Кучми Л. Д. від 20 серпня 1996 за № 715/96. Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Землекористувачем всієї території є Забуянська сільська рада. Деякі наділи розміщено в межах Ніжиловицької та Королівської сільських рад Макарівського району. Заказник перебуває у розпорядженні ДП «Макарівське лісове господарство» Забуянського лісництва, де в квадратах 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50 входять всі виділи. Територія заказника не вилучалась з користування державного підприємства, яке там здійснює в її межах свою діяльність відповідно до чинних нормативів.

Площа заказника — 785,0 га, створений у 1996 році. Зафіксовані факти порушення охоронного режиму заказника[1][2].

Характеристика[ред. | ред. код]

Заказник створено в долині річки Мутвиця заради збереження типового для Полісся і добре збереженого лісово-болотистого ландшафту, що є характерним для півдня Київщини. Переважно зустрічаються ділянки зарослі дубовими, сосново-дубовими, мішаними лісами з ліщиновим підліском. Найбільшу площу займають мішані ліси, де нарівні з дубами трапляються насадження сосни (Pinus sylvestris L.), берези повислої (Betula pendula Roth.), осики (Populus tremula L.). Зустрічаються ділянки з грабовим (Carpinus betulus L.) деревостаном, у якому трапляються клен гостролистий (Acer platanoides), Липа серцелиста (Tilia cordata). У підліску переважає ліщина звичайна (Corylus avellana L.).

Серед різнотрав'я лісів переважають костяниця (Rubus saxatilis), просянка розлога (Milium effusum), перстач білий (Potentilla alba L.), воронець колосистий (Actaéa spicáta), чистець лісовий (Stachys sylvatica), осоки (Carex) пальчаста (Carex digitata), біла (Carex alba Scop.), сусідня, лісова (Carex sylvatica), затінкова (Carex umbrosa), що занесена до Червоної книги України. Там записані лілія лісова (Lilium martagon), коручка чемерникоподібна (Epipactis helleborine), коручка темно-червона (Epipactis atrorubens), гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis).

Не менш цікавою частиною заказнику є обводнені евтрофні болота у найбільш низьких місцях біля ставка, утвореного внаслідок спорудження загати на руслі річки Мутвиця. Вони переважно порослі трав'яним покривом з вербою попелястою (Salix cinerea L.) і очеретом звичайним (Phragmites cumunis). Менш поширеними є болота з осокою (Carex). На болотах гніздяться чорні лелеки (Ciconia nigra), відомі поселення бобрів (Castor).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона/Під. заг. ред. Т. Л. Андрієнко. — Київ: Фітосоціоцентр, 2006. — С. 316

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]