Пакіша
| Село
|
Пакіша (алб. Pakishti; серб. Пакиша / Pakiša) — село на північному сході Албанії.
Географія
Входить до складу громади Запод округу Кукес на південних схилах гори Коритник. Розташоване в албанській частині історичної області Гора. Основним населенням якої є етнічна група горанці. Поряд з горанцями частина жителів села становлять також албанці. Крім села Пакіша, горанці в Албанії живуть також в селах Бор'є, Запод, Кошаріште, Оргоста, Орешек, Очікле, Шіштевац та Цернолево.[2]
Село знаходиться менш ніж в півтора кілометрах на захід від кордону Албанії з Косово. Найближче до Пакіше розташоване горанске село Кошаріште (на північний захід від Пакіші), що також входить до складу громади Запод.
Історія
Після Другої Балканської війни 1913 року частина території Гори, на якій розташоване село Пакіша, була передана Албанії. У 1916 році під час експедиції в Македонію і Поморав'є село відвідав болгарський мовознавець Стефан Младенов, за його підрахунками в селі в той час було близько 31 будинки.[3]
Згідно з рапортом головного інспектора-організатора болгарських церковних шкіл в Албанії Сребрена Поппетрова, складеним в 1930 році, у селі Пакіша налічувалося близько 50 будинків.[4]
Примітки
- ↑ Pakisht, Albania Page (англ.). Falling Rain Genomics. 1996—2010.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка)(Перевірено 12 лютого 2014) - ↑ Ахметовић Б. Самостална општина Гора, потврда самосвојности и основа за очување ентитета и идентитета Горанаца // Горанци, Муслимани и Турци у шарпланинским жупама Србије: проблеми садашњих услова живота и опстанка: зборник радова са «Округлог стола» одржаног 19 априла 2000 године у Српској академији наука и уметности / (организатори) Српска академија наука и уметности, Одбор за проучавање Косова и Метохије (и) Географски институт «Јован Цвијић» / Милан Бурсаћ. — Београд : Географски институт «Јован Цвијић» САНУ, 2000. — С. 55—56.
- ↑ Младенов С. Пътешествие из Македония и Поморавия // Научна експедиция в Македония и Поморавието 1916. — София : Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 1993. — С. 184.
- ↑ Поппетров С. Поверителен рапорт №54. — Тирана, 1930.
|
Це незавершена стаття з географії Албанії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |