Ковпинка
| село Ковпинка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Новгород-Сіверський |
| Рада | Ковпинська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA74060030320054097 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1672 |
| Населення | 70 (2016) |
| Площа | 1,17 км² |
| Густота населення | 81,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16022 |
| Телефонний код | +380 4658 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 52°13′10″ пн. ш. 33°15′5″ сх. д. / 52.21944° пн. ш. 33.25139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
140 м |
| Відстань до обласного центру |
200 км |
| Відстань до районного центру |
30 км |
| Найближча залізнична станція | Новгород-Сіверський |
| Відстань до залізничної станції |
31 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, с. Пушкарі, вул. Шкільна, буд. 16 |
| Сільський голова | Сбитна А.П. |
| Карта | |
  Ковпинка | |
 Ковпинка | |
| Мапа | |
| |
Ко́впинка — село в Україні, у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області. Орган місцевого самоврядування — Ковпинська сільська рада.
Археологічні розвідки
На території сільради, біля села Пушкарі, М. Рудинським відкритий комплекс поселень середини—кінця пізнього палеоліту[1]. Розташований на високому правому березі Десни.
На території села знаходяться кургани періоду Київської Русі (10-11 ст.).
Історія
Перша згадка про село датується 1672 роком.[2]
Із часу свого заснування Ковпинка входила до Шептаківської волості Новгородської сотні до 1709 року, коли гетьман Іван Скоропадський своїм універсалом надав її городському протопопові Афанасію Олексійовичу Заруцькому за "За казнодейския в проповеді слова Божого праци". Онук А. Заруцького, Павло Андрійович Заруцький 1754 року продав Ковпинку стародубському хорунжому Федору Семеновичу Лашкевичу.
У селі у 1755 році була побудована дерев'яна Христоріздвяна церква, перебудована 1888 року. Зруйнована 1937 року.
За даними на 1859 рік у козацькому й казенному селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 369 осіб (156 чоловічої статі та 213 — жіночої), налічувалось 39 дворових господарств, існувала православна церква[3].
Станом на 1886 у колишньому державному селі Кам'янсько-Слобідської волості мешкало 346 осіб, налічувалось 57 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок[4].
За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 471 особа (233 чоловічої статі та 238 — жіночої), налічувалось 226 дворових господарств[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 575 осіб (256 чоловічої статі та 319 — жіночої), з яких 603 — православної віри[6].
У січні 1919 року в селі було встановлено радянську владу. 1931-го року був створений колгосп «імені 1-го травня», першим головою якого став Семен Мамай.[2]
1988 року мешкало 190 жителів, діяла початкова школа (нині закрита), ФАП, клуб.
У 2001 році населення становило 144 особи.
У 2003 школу закрили через малу кількість учнів.
Із січня 2015 року село Пушкарі стало центральною садибою Ковпинської сільської ради. До цього сільрада була у Ковпинці.[2]
У 2015 році закрили фельдшерський пункт.
У 2016 році проживало 70 осіб, з них дітей — 10.
Пам'ятки
У 1967 році був споруджений обеліск воїнам Другої світової війни.
У селі 17 листопада 2008 року з нагоди 75-их роковин відкрито пам'ятний знак жертвам комуністичного голодомору[7].
Див. також
Джерела
- Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького — К., Українська Радянська Енциклопедія, 1990
Примітки
- ↑ Енциклопедія історії України: У 10 т. Т. 9 :Прил—С./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2012.— С. 67.
- ↑ а б в Історія села Будище, Ковпинська сільська рада
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2056)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 144), (код 1948)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-263. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Інформаційний бюлетень. До 75-х роковин Голодомору в Україні. 17 листопада 2008 року, сайт Президента України
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |