Лоска
село Лоска | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Новгород-Сіверський район |
Тер. громада | Новгород-Сіверська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA74060030450087938 |
Основні дані | |
Засноване | 1700[1] |
Населення | 344 |
Площа | 0,74 км² |
Густота населення | 464,86 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16071 |
Телефонний код | +380 4658 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°50′59″ пн. ш. 32°53′42″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
167 м |
Водойми | р. Лоска |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2 |
Карта | |
Мапа | |
Лоска́ — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 344 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Блистівська сільська рада.
Село назване опісля назви річки Лоска, зараз в селі є ставок. Всі жителі цього населеного пункту, що загалом становлять 344 особи, відрізняються насамперед яскравою говіркою.
Найдавнішими урочищем на лосківських землях є сама річка Лоска, її балка, що була найближчим мисливським угіддям для мешканців мізинської палеолітичної стоянки 20-тисячної давними. Кроманьйонці вже тоді пізнали красу урочища, а на кістках мамонтів вирізали прямокутні закрутки рогів оленів лосківської балки.
Ще наприкінці XVII століття монахи Новгород-Сіверського Спаського монастиря облаштували на річці Лосці свою доволі велику Лосківську обитель. Вона була огороджена, й «оздоблена кількома чудовими вежами», як засвідчив в своєму щоденнику за 10 листопада 1708 р. шведський вояка Крман, прямуючи разом з військом з села Гнатівки до Ушівки. У селі Лоска знаходився великий монастирський двір, мабуть, значно більший ніж у Новгороді-Сіверському.[2]
За статистичними даними 1859 р. в казенному селі Лоска Кролевецького повіту нараховувалося 9 дворів, 65 мешканців. Пашня лосківців знаходилися за Карасівським бором в бік Блистови на захід, впереміж з полем карасівців. Ґрунт трьох сортів – сірий на глинистому піґгрунті; – глинистий за Язвицьким яром; – піщаний з південного боку. У цілому половина пашні знаходилася на пісках, чверть на сірій та чверть на глиністій землі. Щороку третину навозу селяни спрямовували під посіви жита, решту – під коноплю, з неї виробляли пеньку та олію на сухомлинівській олійні, приналежній казенним селянам або на олійні Савицького біля Ушівської криниці. Сінокоси лосківців були на Сухомлинівському болоті, по берегам річки Лоски в урочищах Ступник, Вилище, Ваталище та біля озера Красовиця. Також були заливні сінокоси по Десні, найкращі з них на Березовій гриві за Десною, потім – в низинах, а найгірші сінокоси, низької болотної якості, йшли під гору. Зайве сіно селяни продавали в Шостку, на пороховий завод, звичайна ціна – 3 руб. за віз. [3]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[5].
Село відоме своєю футбольною командою.[джерело?]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 342 | 99.42% |
російська | 2 | 0.58% |
Усього | 344 | 100% |
- Микола Колчицький, канцлер Московської патріархії
- ↑ ВРУ
- ↑ Лосківська обитель
- ↑ Лосківські землі на межовому плані 1869 р.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Лоска [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |