Горбач Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:01, 13 липня 2020, створена AHbot (обговорення | внесок) (виправлення включення вилученого файлу: Файл:Горбач Володимир Іванович.jpg (by DelinkerBot))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Іванович Горбач
Народився4 вересня 1954(1954-09-04) (70 років)
місто Київ
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністьальпініст

Володимир Іванович Горбач (нар. 4 вересня 1954(19540904), Київ) — український альпініст, майстер спорту міжнародного класу (1996). Учасник програми «Прапор України на вершинах світу».

Сходження

Володимир Горбач, беручи участь у програмі «Прапор України на вершинах світу», здійснив першосходження на вершини Дхаулагірі (8167 м) у 1994 році, Пуморі (7161 м), Ама-Даблам (6812 м) — обидві у 1998 році. В 1999 році взяв участь в Першій українській національній експедиції «Еверест-99», підкоривши Еверест (8848 м, без використання кисню).

Під час спуску з Евересту втратив змогу самостійно пересуватися і був змушений ночувати на висоті понад 8600 м, згодом був знайдений учасниками рятувальної команди Сергія Ковальова[1].

Сім вершин

Володимир вирішив виконати сходження на найвищі вершини всіх континентів Землі, що розглядається як альпіністський виклик і зараховує учасників цих сходжень у неформальне об'єднання альпіністів — «Клуб семи вершин». Він уже підкорив Ельбрус (5642 м) — найвища вершина Європи, Аконкагуа (6962 м, січень 2006) — Південна Америка та Деналі (6190 м, червень 2006) — Північна Америка. Деналі Горбач підкорив уже втретє. Останній раз зійшов на гору по класиці, в хорошому темпі — за 14 днів, хоча зазвичай для підкорення вершини необхідно близько місяця часу[1].

На майбутнє заплановані експедиції на найвищі вершини Антарктиди — пік Вінсон (4892 м) та Австралії і Океанії — Пунчак-Джая (4884 м), що на острові Нова Гвінея[1].

Див. також

Примітки

  1. а б в Владимир Горбач делает "7 вершин". Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 14 червня 2019.

Посилання