Чоґорі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з K2)
Перейти до: навігація, пошук
Чоґорі, К2
Чоґорі влітку
Чоґорі влітку

35°52′51″ пн. ш. 76°30′47″ сх. д. / 35.88111111111099660° пн. ш. 76.5133333333329944° сх. д. / 35.88111111111099660; 76.5133333333329944Координати: 35°52′51″ пн. ш. 76°30′47″ сх. д. / 35.88111111111099660° пн. ш. 76.5133333333329944° сх. д. / 35.88111111111099660; 76.5133333333329944
Країна Flag of India.svg Індія
Flag of Pakistan.svg Пакистан
Регіон Балтистан і Ташкурган-Таджицький автономний повіт
Розташування Кашмір (частина, яка контролюється Пакистаном).
Система Каракорум.
Тип гора
Висота 8611 м
Висота відносна 4 017 м
Ізоляція 1316 км
Список найвищі точки країн
Перше сходження 31 липня 1954 року, італійські альпіністи Ліно Лачеделлі та Акілле Компаньоні, італійська експедиція під керівництвом Ардіто Дезіо.
Ідентифікатори і посилання
SummitPost 150257
Peakware 129
GeoNames 1114951
Чоґорі, К2 is located in Пакистан
Чоґорі, К2
Чоґорі, К2
Чоґорі, К2 (Пакистан)
Чоґорі, К2 is located in Китайська Народна Республіка
Чоґорі, К2
Чоґорі, К2
Чоґорі, К2 (Китайська Народна Республіка)
CMNS: Чоґорі на Вікісховищі

Чоґо́рі (К2) — друга за висотою гірська вершина після Джомолунгми. Її висота становить 8611 метрів над рівнем моря. Чогорі розташована на кордоні Кашміра (контрольована Пакистаном частина) з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) і входить до гірського масиву Каракорум, розташованого на захід від Гімалаїв. Є національною горою Пакистану.[1]

Інші назви Чоґорі: К2, Дапсанг, Годуін-Остен.

Історія сходжень[ред.ред. код]

Чоґорі було відкрито європейською експедицією Томаса Джорджа Монтгомері 1856 року у ході досліджень Індії. З вершини піку Харамук (Haramukh), приблизно у 220 км від льодовика Балторо), Монтгомері побачив дві вершини Машербрум (7821) та Чогорі (8611), відзначив їх на карті як К1 та К2 (перша та друга вершини хребта Каракорума). Вершини, позначені К1, К3, К4 та К5 було у подальшому перейменовано і наразі вони називаються Машербрум, Броуд-пік, Гашербрум II та Гашербрум I відповідно. Звісно, К2 мала на той час свою місцеву назву, однак вона було невідома європейцям. Історично склалось так, що найвідомішою в Європі залишилася технічна назва К2. В СРСР до 1950-х років гора підписувалась на картах як Годуін-Остен, а згодом — Чоґорі (китайська назва, в перекладі означає "велика гора").

1892р. - Британський дослідник У. Мартін Конвей вів наукову високогірну експедицію на Льодовик Балторо і досягнув точки, відомої зараз як «Конкордія» (близько 8 годин від підніжжя К2).

1902р. - міжнародна експедиція Оскаром Екенштейном та Алістером Кроулі сягла підніжжя К2 з північної сторони (Китай) і піднялась на Північно-Східний Хребет на висоту 6525м.

1909р. - італійська експедиція Луїджі Амедео ді Савойя, графа Арбуцці, досягла підніжжя К2 з південного боку (Пакистан) і сягнув Південно-Східного Хребта (нині відомого як Південно-Східне Ребро Абруцці), 6250м.

1938р. - американська експедиція др.Чарльза С. Г'юстона сягнула 7925м.

1939р. - американська експедиція Фрітца Вайснера встановила новий рекорд, піднявшись на висоту 8382м Південно-Східного Ребра Абруцці.

Першою досягла вершини К2 італійська експедиція 1954 року під керівництвом Ардіто Дезіо (використовуючи додатковий кисень). 31 липня італійські альпіністи Ліно Лачеделлі та Акілле Компаньоні першими піднялися на вершину К2.

Сходження на Чоґорі є технічно набагато складнішим, ніж сходження на найвищу вершину планети Еверест. До 15 грудня 2005 року на вершині Чоґорі побувало 249 чоловік, 60 загинули при спробі сходження. В той же час на Еверест зійшло близько 1500 осіб. Першою жінкою, що піднялася на Чоґорі, була польська альпіністка Ванда Руткевич (1986).

Фільми про Чоґорі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

(рос.)

Див. також[ред.ред. код]