Райхман Леонід Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:07, 8 серпня 2020, створена RarBot (обговорення | внесок) (Заміна ''одружився на'' -> ''одружився з'')
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Райхман Леонід Федорович
Народився 27 грудня 1908(1908-12-27)[1]
Нововоронцовка, Ново-Воронцовська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 14 березня 1990(1990-03-14)[1] (81 рік)
Москва, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність воєначальник
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання генерал-лейтенант
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Кутузова II ступеня орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»
Почесний співробітник держбезпеки

Райхман Леонід Федорович (Єлизар Файтелевич Райхман, 1908, с. Нововоронцовка, Херсонська губернія — 10 березня 1990, Москва) — співробітник органів державної безпеки; генерал-лейтенант (1945).

Біографія

Народився в сім'ї ремісника. Освіту отримав в двокласній школі.

Працював столяром, конторником, вантажником. У 1927 році служив секретарем Союзу Харчовиків в Кривому Розі. У 1930-31 р. служба в Червоній Армії. Член ВКП(б) з 1931 р.

У 1938—1941 рр. — начальник відділення, заступник начальника відділу ГУГБ НКВД СРСР. З 1939 р. — на керівних постах в УНКВД в Прикарпатті.

У 1941 р. — заступник начальника управління контррозвідки НКГБ СРСР. У 1943 р. — заступник начальника 2-го Управління НКВД СРСР, старший майор державної безпеки, з лютого 1943 р. — комісар державної безпеки 3-го рангу (СМЕРШ). У 1946—1951 — заступник начальника 2-го Головного управління (контррозвідка) МДБ СРСР. Керував операціями проти націоналістичних збройних сил в Прибалтиці і на Західній Україні.

У 1951 р. заарештований. У жовтні 1951 року також були заарештовані ряд співробітників держбезпеки єврейського походження (генерал Н. І. Ейтінгон, полковник Л. Л. Шварцман і інші). Усі були звинувачені в організації «націоналістичної єврейської змови», керованої міністром держбезпеки В. С. Абакумовим, який був заарештований 12 липня 1951 року.

У травні 1953 р. звільнений і призначений начальником контрольної інспекції по перевірці виконання наказів міністра внутрішніх справ СРСР; у серпні того ж року знову заарештований. У 1956 р. Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до восьми років позбавлення волі. У 1957 р. амністований.

Був одружений з балериною Ольгою Лепешинською, після звільнення до дружини не повернувся.

Посилання

  1. а б в Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0