Сегуам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:06, 13 серпня 2020, створена В.Галушко (обговорення | внесок) (оформлення, уточнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сегуам
Saĝuugamax
Географія
52°19′22″ пн. ш. 172°28′37″ зх. д. / 52.32283333336077646° пн. ш. 172.47711111113775928° зх. д. / 52.32283333336077646; -172.47711111113775928Координати: 52°19′22″ пн. ш. 172°28′37″ зх. д. / 52.32283333336077646° пн. ш. 172.47711111113775928° зх. д. / 52.32283333336077646; -172.47711111113775928
Місцерозташування Берингове море
Акваторія Тихий океан
Група островів Алеутські острови
Площа 207,3 км²
Довжина 26 км
Ширина 10,9 км
Найвища точка 1054 м
Країна
 США
Адм. одиниця зона перепису західних алеутівd
Населення 1 (2000)
Сегуам. Карта розташування: Аляска
Сегуам
Сегуам
Сегуам (Аляска)
Мапа

CMNS: Сегуам у Вікісховищі

Сегуам (англ. Seguam Island; алеут. Saĝuugamax[1]) — малий вулканічний острів у Беринговому морі в групі Андреянівських островів (Алеутські острови, штат Аляска США).

Географія

Острів має гористий рельєф та овальну форму розміром 26х10,9 км. Його площа складає 207,3 км². Найвища точка острова становить 1054 м[2]. Згідно з переписом 2000 року на острова мешкає 1 людина.

Острів складений з кількох стратовулканів. З кінця 18 ст.  було зареєстровано 10 вивержень. Останнє виверження відбулося з 23 травня по 31 серпня 1993 року[2]. Вся остання активність проявляється у «Pyre Peak», конусі у західній кальдері і найвищій точці на острові, і проявляється у експлозивних вулканічних виверженнях та виливах базальтової лави.

Примітки

  1. Bergsland, K. (1994).
  2. а б Seguam. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 26-06-2019. (англ.)

Посилання