Виверження вулкана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виверження вулкана.
Вулкан Сент-Хеленс після виверження у травні 1980
Схема звичайного (наземного) виверження: 1 Ash plume, 2 Lapilli, 3 Lava fountain, 4 Volcanic ash rain, 5 Volcanic bomb, 6 Lava flow, 7 Layers of lava and ash, 8 Stratum, 9 Sill, 10 Magma conduit, 11 Magma chamber, 12 Dike
Схема підводного виверження.
1 Water vapor cloud
2 Water
3 Stratum
4 Lava flow
5 Magma conduit
6 Magma chamber
7 Dike
8 Pillow lava

Ви́верження вулка́на (ерупція — від англ. Vulcanian eruption) — процес появи на поверхні Землі розжарених твердих, рідких та газоподібних вулканічних продуктів.[1]

Опис[ред. | ред. код]

Виверження вулкана — викидання на земну поверхню розжарених уламків, попелу, виявлення лави. Виверження вулкана може тривати від декількох годин до багатьох років.

При вибухових виверженнях викидається безліч уламкового матеріалу: вулканічних бомб, попелу. Викид попелу на велику висоту в атмосферу позначається на погоді Землі протягом довгого часу.

При деяких виверженнях в'язка магма застигає в жерлі вулкана, не вилившись.

Типи вивержень (за А. Голмсом)[ред. | ред. код]

  • вулканський — висота викидів до 20 м, вибухи нетривалі, часті, жерло закупорюється в'язкою магмою (Вулькано, Етна);
  • плініанський — висота викидів до 50 км, сильні раптові вибухи, руйнування вершин чи цілих вулканів (Везувій, Кракатау, Санторін);
  • стромболійський — висота викидів до 10 км, вибухи тривають декілька місяців або роками (Стромболі);
  • пелейський — викидаються в основному гази або попіл, магма застигає ще до виходу з жерла (Монтань-Пеле (Мон-Пеле), Катмай, Безіменний);
  • гавайський — з жерла повільно витікає лава (Мауна-Кеа, Мауна-Лоа, Кілауеа, Ньїрагонго);
  • тріщинний або ісландський — виливання лави з систем тріщин із подальшим формуванням вулкана (Лакі, Толбачик).

Виверження вулканів може відбуватися за певними циклами, тому вулкан у різні часи може не один тип виверження.

Сила і катастрофічність наслідків виверження[ред. | ред. код]

Для оцінки наслідків виверження використовують шкалу за індексом VEI (volcanic explosive index). Вона враховує висоти та кількості попелу, який викидається повітря. Виділяють вісім класів сили експлозії:

  • 0 класу — невибухові виверження;
  • І класу — об'єм вивержених продуктів 0,0001-0,00001 км³;
  • ІІ — 0,001-0,01 км³;
  • ІІІ — 0,01-0,1 км³;
  • ІV — 0,1-1 км³;
  • V — 1-10 км³;
  • VІ — 10-100 км³;
  • VІІ — 100—1000 км³;
  • VІІІ класу — понад 1000 км³, хмара піднімається на висоту 25 км, мегавиверження.

Останнє виверження VІІІ класу відбулося 72 тис. років тому на о. Суматра (Тоба), об'єм пірокластичного матеріалу становив 2800 км³. Ейяфьятлайокудль (Ісландія) при виверженні у 2010 р. мав індекс VEI = 3.

Види діяльності вулкана[ред. | ред. код]

  • еруптивна (від eruptivus — викинутий) — всі процеси, які пов'язані з діяльністю вулкана. Продукти виверження накопичуються навколо кратера утворюючи конус вулкана;
  • ефузивна (виливна) — відбувається витік рідкої лави без сильних вибухів. Утворюються лавові потоки та розливи;
  • експлозивна (вибухова) — з жерла вулкана вихоплюються гази, попіл, вулканічні бомби. Навколо утворюються товщі пірокластичного матеріалу й уламків порід;
  • екструзивна (виштовхувальна) — відбувається видавлювання густої, застигаючої лави. Утворюються лавові куполи й обеліски;
  • змішана — ефузивно-експлозивна, експлозивно-ефузивна, екструзивно-ефузивна, екструзивно-експлозивна.

Зміну рельєфу навколо вулкану в основному спричиняють ефузії й експлозії.

Різновиди вулканічного виверження[ред. | ред. код]

Окремі великі виверження вулканів[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Виверження вулкана. https://geodictionary.com.ua/. Геологічний словник. Процитовано 2019-05-04. 

Література[ред. | ред. код]

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]