Поляков Іван Євтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:08, 16 серпня 2020, створена Fessor (обговорення | внесок) (стиль)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поляков Іван Євтійович
біл. Іван Яўцеевіч Палякоў
Народився25 листопада 1914(1914-11-25)
Гомель, Могильовська губернія, Російська імперія[1]
Помер8 лютого 2004(2004-02-08) (89 років)
Мінськ, Білорусь
ГромадянствоСРСР СРСР, Білорусь Білорусь
Національністьбілорус
Діяльністьполітик
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] і chairman of the Homieĺ Regional Executive Committeed
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня медаль «Партизанові Вітчизняної війни» II ступеня

Іван Євтійович Поляков (25 листопада 1914(19141125), місто Гомель, тепер Республіка Білорусь — 8 лютого 2004, місто Мінськ, Республіка Білорусь) — радянський білоруський державний діяч, голова Президії Верховної ради Білоруської РСР, 1-й секретар Гомельського і Мінського обласних комітетів КП Білорусі, голова Гомельського облвиконкому. Член Бюро ЦК КП Білорусі. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Член ЦК КПРС у 1966—1986 роках. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 5—11-го скликань, заступник голови Президії Верховної ради СРСР у 1977—1985 роках. Герой Соціалістичної Праці (12.12.1973).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. У 1931 році закінчив школу фабрично-заводського учнівства в місті Гомелі. З 1931 року працював електрозварником Гомельського паровозовагоноремонтного заводу.

У 1936—1938 роках — служба в Червоній армії.

З 1938 року працював на Гомельському жиркомбінаті. У 1939—1941 роках — секретар комітету ЛКСМ Білорусі Гомельського жиркомбінату.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1941 року — 1-й секретар Новобілицького районного комітету ЛКСМ Білорусі Гомельської області.

У 1942—1943 роках — секретар Гомельського підпільного обласного комітету ЛКСМ Білорусі. З серпня по листопад 1943 року — комісар 1-й Гомельської партизанської бригади, учасник німецько-радянської війни.

У 1943—1944 роках — секретар, у 1944—1945 роках — 1-й секретар Гомельського обласного комітету ЛКСМ Білорусі.

У 1945—1946 роках — 1-й секретар Мінського обласного комітету ЛКСМ Білорусі.

У 1946—1949 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У 1949—1953 роках — 2-й секретар, 1-й секретар Вітебського міського комітету КП(б) Білорусі.

У 1953—1956 роках — 1-й секретар Рєчицького районного комітету КП Білорусі Гомельської області.

У вересні 1956 — грудні 1957 року — голова виконавчого комітету Гомельського обласної ради депутатів трудящих.

У грудні 1957 — січні 1963 року — 1-й секретар Гомельського обласного комітету КП Білорусі.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Гомельського сільського обласного комітету КП Білорусі.

У грудні 1964 — 1 березня 1977 року — 1-й секретар Мінського обласного комітету КП Білорусі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 грудня 1973 року за збільшення виробництва і продажу державі зерна, картоплі, цукрових буряків та інших продуктів землеробства в 1973 році Полякову Івану Євтійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і медалі «Серп і Молот».

28 лютого 1977 — 29 листопада 1985 року — голова Президії Верховної ради Білоруської РСР.

З листопада 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення у місті Мінську.

Помер 8 лютого 2004 року. Похований Східному цвинтарі міста Мінська.

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]