Гіліс Михайло Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:05, 21 серпня 2020, створена Олексій Мажуга (обговорення | внесок) (→‎Джерела)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіліс Михайло Борисович
Народився 20 червня 1907(1907-06-20)
с. Вербка-Мурована, нині Хмельницька область, Україна
Помер 14 жовтня 1989(1989-10-14) (82 роки)
м. Львів, Львівська область, нині Україна
Поховання м. Львів
Громадянство  УНРСРСР СРСР
Діяльність вчений-агроном
Alma mater Уманський національний університет садівництва (1931)
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук (1961)
Вчене звання професор
Заклад Національний університет біоресурсів і природокористування України, Львівський національний університет природокористування і Національний університет «Львівська політехніка»
Надгробок на могилі. Янівський цвинтар

Михайло Борисович Гіліс (20 червня 1907, с. Вербка-Мурована —14 жовтня 1989, м. Львів) — радянський учений-агроном; доктор сільськогосподарських наук, професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 червня 1907 р. в с. Вербка-Мурована на Хмельниччині. Вищу освіту здобув в Уманському садоогородньому інституті в 1931 році. Починаючи з 1934 року, працював у Київському сільськогосподарському інституті, пізніше в Львівському політехнічному інституті. У 1947—1978 рр. завідував кафедрою агрохімії та ґрунтознавства Львівського сільськогосподарського інституту. З 1961 року — доктор сільськогосподарських наук, а з 1962 — професор.

Нагороджений державними нагородами СРСР. Розробляв раціональні способи внесення добрив під сільськогосподарські культури. Вивів високоврожайний сорт помідорів «Львівський».

Його найбільш відомі праці: «Локальне внесення добрив» (1962), «Рациональные способы внесения удобрений» (1975).

Помер 14 жовтня 1989 року в м. Львові. Похований на Янівському цвинтарі.

Джерела[ред. | ред. код]