Боресков Георгій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:15, 2 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Георгій Боресков
вірм. Георгий Константинович Боресков
Народився7 (20) квітня 1907(1907-04-20)
Російська імперія Омськ, Акмолінська область, Російська імперія
Помер23 квітня 1938(1938-04-23) (31 рік)
РРФСР Новосибірськ, Російська РФСР
ПохованняПівденне кладовище[d]
Країна Російська імперія
 СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьхімік
Alma materОдеський химічний інститут
ГалузьХімія
ЗакладМіністерство землеробства Російської імперії
Інститут виноградарства та виноробства ім. В. Є. Таїрова
Науковий ступіньДоктор хімічних наук
Науковий керівникІван Ададуров
Відомі учніКирило Замараєв
Валентин Пармон
Василь Власенко
Аспіранти, докторантиZinfer Ismagilovd
ЧленствоАкадемія наук СРСР
У шлюбі зЄвгенія Миколаївна
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Особ. сторінкаprometeus.nsc.ru/science/schools/boreskov/

Гео́ргій Костянти́нович Боре́сков (рос. Георгий Константинович Боресков, нар. 7 (20) квітня 1907(19070420), Омськ, Акмолінська область — пом. 12 серпня 1984, Новосибірськ) — російський вчений, хімік та інженер, член-кореспондент АН СРСР.

Життєпис

Народився 7 (20) квітня 1907(19070420) року в місті Омськ. Дитинство Георгія Костянтиновича пройшло в Одесі, куди по службі переїхала сім'я. У 1916 році батьки розлучилися, і вітчимом Георгія Костянтиновича став Микола Олександрович Патон — полковник російської армії, військовий інженер.

Так як молодий вчений вже в інституті відмінно себе проявив, його приймають на посаду наукового співробітника в лабораторію каталізу Одеського хіміко-радіологічної інституту. Керівником лабораторії в цей період був професор Іван Ададуров, відомий своїми дослідженнями в сфері створення каталізаторів. Боресков активно працював під його керівництвом, і вже в перший рік видає спільно з професором шість наукових статей у «Журналі хімічної промисловості». Вже тоді він починає формувати власну концепцію каталізу, засновану на хімічній природі цього явища. У 1932 році Георгій Костянтинович очолив лабораторію каталізу в Одеському хіміко-радіологічному інституті, головою якої він залишався до 1937 року, і майже одночасно — кафедру процесів і апаратів в Одеському хіміко-технологічному інституті, не будучи навіть кандидатом наук.

Вшанування пам'яті

В Одесі, в домі де працював вчений встановлена меморіальна дошка.=

Джерела