Ієракосфінкс

Королівські коштовності, знайдені в Дахшурі, в центрі пекторальний орнамент з ієракосфінксом, що обрамляє картуш Сенусерта III

Ієракосфінкс (дав.-гр. ἱερακοσφίγξ, від ἱέραξ «яструб» + Σφίγξ «сфінкс») - різновид сфінкса з тілом лева і головою сокола. У давньоєгипетському мистецтві символізував божественну владу Сонця, уособлював Гора, якого уявляли або у вигляді сокола, або з соколиного головою.

Грецька назва придумана Геродотом, який бачив зображення цих істот в Єгипті.

Іконографія

Перший відомий іконографічний приклад цього типу істот був знайдений на ювелірних виробах Середнього царства, виявлених у Дахшурі, на яких зображено божество, ймовірно, бог Монту або король-переможець, що вбиває своїх ворогів.

У Новому царстві найбільш відомі приклади статуй іеракосфінксів, виявлені біля входу в храм Рамсеса II в Абу-Сімбелі в Нубії.

Для Пізнєго царство відома голова однієї з цих статуй, яка була виявлена ​​на місці Гераклеона в дельті Нілу.

Джерела

• Gwynn-Jones, P. Ll. The Art of Heraldry (англ.). — London: Parkgate, 1998. — ISBN 1-85585-560-7.
• James Bonwick. Pyramid Facts and Fancies (англ.). — Kegan Paul, 1877. — С. 105. — 258 с.
• Theresa Bane. Encyclopedia of Beasts and Monsters in Myth, Legend and Folklore (англ.). — McFarland, 2016-05-22. — С. 156. — 428 с. — ISBN 9781476622682.
• George Rawlinson, Henry Creswicke Rawlinson, John Gardner Wilkinson. The History of Herodotus: A New English Version. — D. Appleton, 1859. — С. 223. — 552 с.