Сфінкс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сфінкс (грец. Σφίγξ) — страховисько, зображуване в давньоєгипетському мистецтві в образі лева з головою іншої тварини чи людини. У давньогрецькій міфології та мистецтві Сфінкс  — крилате чудовисько з тулубом лева та жіночим обличчям, породження Тифона та Єхидни, відоме своїми загадками. Знову сфінкси з'явилися в європейському мистецтві з епохи Відродження.

Сфінкси в давньоєгипетській культурі[ред.ред. код]

Статуї сфінксів у Давньому Єгипті зображали царів у образі істот з тілом лева і головою сокола (грецькою — ієракосфінкси) чи барана (кріосфінкси). Пізніше з'явилися сфінкси з людськими обличчями (андросфінкси), де тіло лева символізувало силу правителя[1]. Давньоєгипетською їхня назва звучала як «шесеп анх» (живий образ). Також у вигляді сфінкса зображалися боги Ра і Гор. Тоді зображення відповідно мали назву «Шесеп анх Атум» (Живе втілення Атума-Ра) і «Хор-ем-ахет» (Гор, що сяє на обрії)[2].

Скульптура Великого Сфінкса описувалася в легендах як особлива істота, яка явилася Тутмосу IV уві сні з обіцянкою зробити його фараоном, якщо Тутмос викопає скульптуру з пісків[3].

Сфінкс в давньогрецькій культурі[ред.ред. код]

За міфом про Едіпа, чудовисько Сфінкс (або Сфінга, оскільки воно було жіночого роду), народжене від Тифона і Єхидни (або Химери й Ортра), було наслане богинею Герою на місто Фіви як покарання за те, що фіванський володар Лаій спокусив юного Хрісіппа. Сфінга мала тулуб, лапи і хвіст лева, голову жінки і крила птаха. Вона сиділа на скелі біля міста і задавала перехожим нерозв'язану загадку, не отримавши відповіді — пожирала їх. Фіванський цар Креонт пообіцяв тому, хто позбавить місто від Сфінги, віддати царство і руку власної сестри Іокасти. Загадку Сфінги «Хто вранці ходить на чотирьох ногах, опівдні на двох, увечері на трьох?», розгадав Едіп. Його відповідь була: «людина в дитинстві, зрілості та старості». Після цього чудовисько кинулося зі скелі в море і загинуло.

В сатиричній драмі Есхіла «Сфінкс» це чудовисько саме було перехитроване людиною, Сіленом, який запитав що він тримає в руці за спиною, живе чи мертве. В його руці була пташка, яку він міг як лишити живою, так і розчавити. Таким чином Сфінкс не могла дати правильної відповіді[4].

Ім'я Сфінкс походить від дієслова «стискати», «душити» (грец. σφίγγω). Образ чудовиська виник під впливом образу крилатої діви-левиці в народів Малої Азії[5]. У переносному значенні Сфінкс — загадкова людина.

Загадка Сфінкс[ред.ред. код]

В різних джерелах загадка Сфінкс звучала по-різному. За Аполлодором: «Яка істота, маючи один і той же голос, стає по черзі чотириногою, двоногою і триногою?» За Діодором: «Що те саме є двоногим, триногим і чотириногим?»[6]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мюррей, Маргарет (2009). Величие Древнего Египта. Загадки древнего Египта. Центрполиграф. ISBN 978-5-9524-4482-9. 
  2. Згурская, Мария (2009). Загадки истории. Древний Египет. Загадки истории. Фолио. с. 87–137. ISBN 978-966-03-4622-2. 
  3. Краснова, О.Б. (2002). Энциклопедия искусства Древнего мира. ОЛМА Медиа Групп. с. 113–115. 
  4. Баешко, Л. С.; Гордиенко, А. Н. (2007). У Перзашкевич, О. В. Энциклопедия символов. Москва: Эксмо. с. 140–141. 
  5. Мифы народов мира. Энциклопедия. (В 2 томах). Гл. ред. С.А. Токарев. Т. II. Москва: «Советская энциклопедия». 1982. с. 479—480. 
  6. Славутин, Владимир Пимонов, Евгений (2011-01-01). Загадка мифа об Эдипе. Вестник Европы (31). Процитовано 2015-11-19. 

Література[ред.ред. код]

  • Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок