Портал:Стародавня Греція

Портал « Стародавня Греція »

Ласкаво просимо до україномовного порталу «Стародавня Греція»

Метопа доби архаїки, Селінунт, Регіональний археологічний музей Антоніо Салінаса (Палермо)

Старода́вня Гре́ція — період в історії Греції, який тривав від ІІІ тисячоліття до н. е. до римського завоювання в 2 столітті до н. е. Більшість істориків розглядають її як основоположну культуру західної цивілізації^[1]^[2]^[3], батьківщиною світової демократії^[4], західної філософії^[5], основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру^[6] та Олімпійських ігор тощо. Грецька культура мала могутній вплив на Римську імперію, яка в свою чергу донесла свою культуру майже до кожного європейського народу. :::::::::::::::: Докладніше

Елліністичний період, або Еллінізм — етап в історії країн Східного Середземномор'я з часу походів Александра Македонського (334-323 рр до н. е.) до завоювання цих країн Римом, що завершився 30 року до н. е. підпорядкуванням Єгипту. Термін «еллінізм» введений в історіографію в 30-х роках 19 століття німецьким істориком І. Г. Дройзеном. Історики різних напрямків трактують його по-різному. Одні висувають на перший план взаємовплив грецької та місцевих, переважно східних, культур, розширюючи іноді хронологічні рамки етапу еллінізму до початку Середньовіччя. Інші акцентують увагу на взаємодії соціально-політичних структур, підкреслюють провідну роль греко-македонян, модернізують економічні відносини.:::::::::::::::: Докладніше

Скорочення: П:БРК; Оновити кеш

Вибране зображення

редагувати

Майстерня Белдама. Лекіфи, чорнофігурний вазопис, Археологічний музей Керамікосу, Греція

Чорнофігурний вазопис. Гра на авлосі. Регіональний археологічний музей Антоніо Салінаса (Палермо), знайдено у похованні № 22 біля міста Селінунт, Сицилія.

Архів

Основні статті

редагувати

Стародавня Греція • Чорнофігурний вазопис • Червонофігурний вазопис • Елліністичний період • Технологія виготовлення та декорування давньогрецької кераміки • Кераміка Стародавньої Греції • Зібрання давньогрецької кераміки • Геометричний стиль • Керченські вази • Ноланські амфори • Мінойська кераміка • Вазописці-піонери • Панафінейські амфори • Пергамський вівтар • Давньогрецьке мистецтво • Давньогрецька література • Давньогрецький театр • Давньогрецька комедія • Давньогрецька музика • Скульптура Стародавньої Греції • Гомер • Перікл • Фідій • Парфенон • Олімпія • Спарта • Антична філософія • Греко-перські війни • Сократ • Епікур • Діоген

Архів

Еллінізм

редагувати

Пергамський вівтар.«Переможниця Афіна і велетень Алкіоней», горельєф. Берлін.

Архів

Література про Стародавню Грецію

редагувати

Всеобщая история искусств, т 1. М., «Искусство», 1956
«Греческая скульптура 5 века до н.е. в собрании Эрмитажа», каталог, Ленинград, «Искусство», 1986
Сообщения Государственного Эрмитажа
«Эрмитаж. Культура и искусствл античного мира», путеодитель, Ленинград, «Аврора», 1971

Mylonas in American Journal of Archeology 48 (1944) pp 143ff. A case for the subject as Zeus.
Mattusch, Carol C. 1988. Greek Bronze Statuary: From the Beginnings Through the Fifth Century B.C. (Ithaca:Cornell University Press) pp. 150-53.
Gisela M.A. Richter, reviewing H. G. Beyen, La Statue d'Artemision in American Journal of Archaeology 35.2 (April 1931), pp. 242—243; C. A. Robinson, Jr., «The Zeus Ithomatas of Ageladas», American Journal of Archaeology 49.2 (April 1945, pp. 121—127) p. 127, note 40.
Karouzos, «Ho Poseidon tou Artemisiou» Deltion 13 (1930–1931) pp 41-104, and «The find from the sea off Artemision», Journal of the Hellenic Society 49 (1929).
John Boardman, «Greek art and architecture», in J. Boardman, J. Griffin and O. Murray, eds. Greece and the Hellenistic World (Oxford History of the Classical World, vol. I), 1988, illus. p. 284.

Архів

Ювелірство Стародавньої Греції

редагувати

Золотий лавровий вінець 3 ст. до н.е. знайдений у Салоніках

Золоте намисто з використанням плетива і Геркулесового вузла, 3 ст. до н.е., Державне античне зібрання, Мюнхен.

Архів

Стародавня Греція в музеях України

редагувати

Одеський археологічний музей, збірка давньогрецької кераміки, фото 2010 року.

Миколаївський обласний краєзнавчий музей, збірка давньогрецької кераміки, фото 2013 року.

Архів

Біографії

редагувати

Епікур (грецькою: Επίκουρος) (341 до н. е., Самос — 270 до н. е., Афіни) — давньогрецький філософ-матеріаліст. До нас дійшли лише фрагменти праць філософа. Філософський напрямок епікуреїзм досить широко впливав на свідомість мислителів наступних етапів еллінської епохи, зокрема Риму.

Як і інші атомісти, Епікур навчав про необчислиму кількість світів.

В 306 році до н. е. заснував філософську («епікурейську»)школу в Афінах, використовуючи головні положення філософії Демокріта (вчителем Епікура був послідовник Демокріта Навсіфан). Водночас Епікур створив зовсім нову атомістичну теорію. Відмінність полягає в тому, що у Демокріта рух атомів здійснюється у порожнечі винятково за законом падіння тіл під власною вагою, у Епікура — поряд з дією закону падіння з'являється ще один чинник — атом виявляє властивість «самочинного відхилення» від «лінії необхідності».

Ідея Епікура про самочинне відхилення атомів є специфічним відображенням факту з'явлення у людей нових якостей — індивідуальної свободи, певного мінімуму соціальної автономії особи. Людина — цей «соціальний атом» — набуває в собі (а не в космічному світопорядку, котрий розчиняє індивіда, його неповторність) автономного, самодостатнього ґрунту свого волевиявлення. В цілому, головна увага Демокріта звернена на закони існування об'єктів (людина теж лише об'єкт), у Епікура — до суб'єкта. Епікура хвилювало не саме по собі вчення про Космос як сукупність атомів, а проблема можливості відхилень, випадків, суб'єктивного водіння.

Сенс своєї ідеї про самочинне відхилення атома від лінії необхідності Епікур вбачав у основному правилі мудрості — вміти відхилятися від незадоволення, страждань. Йдеться саме про «відхилення» від страждань, а не про гонитву за задоволенням бажань. Гонитва за бажаннями завжди приносить свою протилежність — невдоволеність. :::::::::::::::: Докладніше

Архів

Цього року...

редагувати

Після поразки, завданої римлянами Македонії у битві при Кіноскефалах 197, римляни постійно втручалися у внутрішні справи греків, підтримуючи олігархічні шари проти демократії. Влітку 196 римський полководець Тіт Квінкцій Фламінін проголосив на Істмійські іграх «свободу» греків, віра в яку на короткий термін зробила Рим популярним у Греції. З цього часу Греція постійно перебувала під римським впливом. Македонія втратила політичне значення, а в 148 році, після придушення повстання Андріска, була перетворена разом з Іллірією та Епіром на римську провінцію. Етолійський союз римляни розпустили. У 146 був розгромлений й Ахейський союз. Таким чином фактично вся Греція опинилася під владою Рима. З утвердженням Римської імперії у 27 до н. е. Греція була перетворена на римську провінцію Ахайя (крім Афін, які номінально вважалися вільним містом) і мало чим вирізнялася серед інших східних провінцій Римської імперії. З 4 століття нашої ери Греція склала ядро Східної Римської імперії — Візантії.

Архів

Нові статті

редагувати

Портал:Стародавня Греція/Нова стаття

Архів

Категорії

редагувати

▼ Стародавня Греція

► Греція бронзової доби

► Греція залізної доби

► Еллінізм

► Незавершені статті про Стародавню Грецію

► Акрополі Греції

► Стародавні Афіни

► Ахеменідська імперія

► Військова справа в Стародавній Греції

► Вікіпроект:Стародавня Греція

► Географія Стародавньої Греції

► Давньогрецька колонізація

► Давньогрецька мова

► Давньогрецьке право

► Давньогрецькі музеї

► Дорійці

► Економіка Стародавньої Греції

► Культура Стародавньої Греції

► Народи моря

► Населення Стародавньої Греції

► Наука в Стародавній Греції

► Пеласги

► Персоналії:Стародавня Греція

► Племена Стародавньої Греції

► Портал:Стародавня Греція

► Давньогрецькі союзи

► Списки:Стародавня Греція

► Стародавня Греція у мистецтві і культурі

Стародавня Греція у ВікіНовинах	Стародавня Греція у ВікіЦитатнику	Стародавня Греція у ВікіПідручнику	Стародавня Греція у ВікіДжерелах	Стародавня Греція у ВікіСловнику	Стародавня Греція в Віківерситеті	Стародавня Греція у ВікіСховищі	Стародавня Греція у ВікіМандрах
Новини	Цитати	Посібники	Тексти	Визначення	Навчання	Зображення	Путівники

Чим допомогти

редагувати

Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про Стародавню Грецію

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.

Як робити, з чого почати першу свою публікацію:


Мистецтво	Філософія	Книги	Архітектура	Біографії	Історія	Література	Театр	Декоративно-ужиткове мистецтво