Портал:Стародавня Греція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Портал   Обговорення порталу   Проект   Обговорення проекту   Доглядачі порталу
Poseidon.jpg
Портал « Стародавня Греція »
Odysseus Sirens BM E440 n2.jpg
Базельська голова Ласкаво просимо до україномовного порталу «Стародавня Греція»

Старода́вня Гре́ція — період в історії Греції, який тривав від ІІІ тисячоліття до н. е. до римського завоювання в 2 столітті до н. е. Більшість істориків розглядають її як основоположну культуру західної цивілізації[1][2][3], батьківщиною світової демократії[4], західної філософії[5], основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру[6] та Олімпійських ігор тощо. Грецька культура мала могутній вплив на Римську імперію, яка в свою чергу донесла свою культуру майже до кожного європейського народу. :::::::::::::::: Докладніше

Елліністичний період, або Еллінізм — етап в історії країн Східного Середземномор'я з часу походів Александра Македонського (334-323 рр до н. е.) до завоювання цих країн Римом, що завершився 30 року до н. е. підпорядкуванням Єгипту. Термін «еллінізм» введений в історіографію в 30-х роках 19 століття німецьким істориком І. Г. Дройзеном. Історики різних напрямків трактують його по-різному. Одні висувають на перший план взаємовплив грецької та місцевих, переважно східних, культур, розширюючи іноді хронологічні рамки етапу еллінізму до початку Середньовіччя. Інші акцентують увагу на взаємодії соціально-політичних структур, підкреслюють провідну роль греко-македонян, модернізують економічні відносини.:::::::::::::::: Докладніше

Скорочення: П:БРК; Sobor Achtyr.jpgОновити кеш

Pix.gif
Reggio calabria testa di basilea.jpg Вибране зображення
Майстерня Белдама. Лекіфи, чорнофігурний вазопис, Археологічний музей Керамікосу, Греція

Архів

Pix.gif
Reggio calabria testa di basilea.jpg Основні статті

Стародавня ГреціяЧорнофігурний вазописЧервонофігурний вазописЕлліністичний періодТехнологія виготовлення та декорування давньогрецької керамікиКераміка Стародавньої ГреціїЗібрання давньогрецької керамікиГеометричний стильКерченські вазиНоланські амфориМінойська керамікаВазописці-піонериПанафінейські амфориПергамський вівтарДавньогрецьке мистецтвоДавньогрецька літератураДавньогрецький театрДавньогрецька комедіяДавньогрецька музикаСкульптура Стародавньої ГреціїГомерПеріклФідійПарфенонОлімпіяСпартаАнтична філософіяГреко-перські війниСократЕпікурДіоген

Архів

Pix.gif
Базельська голова Еллінізм
Пергамський вівтар.«Переможниця Афіна і велетень Алкіоней», горельєф. Берлін.

Архів

Pix.gif
Базельська голова Література про Стародавню Грецію
Promlog.gif


  • Всеобщая история искусств, т 1. М., «Искусство», 1956
  • «Греческая скульптура 5 века до н.е. в собрании Эрмитажа», каталог, Ленинград, «Искусство», 1986
  • Сообщения Государственного Эрмитажа
  • «Эрмитаж. Культура и искусствл античного мира», путеодитель, Ленинград, «Аврора», 1971
  • Mylonas in American Journal of Archeology 48 (1944) pp 143ff. A case for the subject as Zeus.
  • Mattusch, Carol C. 1988. Greek Bronze Statuary: From the Beginnings Through the Fifth Century B.C. (Ithaca:Cornell University Press) pp. 150-53.
  • Gisela M.A. Richter, reviewing H. G. Beyen, La Statue d'Artemision in American Journal of Archaeology 35.2 (April 1931), pp. 242—243; C. A. Robinson, Jr., «The Zeus Ithomatas of Ageladas», American Journal of Archaeology 49.2 (April 1945, pp. 121—127) p. 127, note 40.
  • Karouzos, «Ho Poseidon tou Artemisiou» Deltion 13 (1930–1931) pp 41-104, and «The find from the sea off Artemision», Journal of the Hellenic Society 49 (1929).
  • John Boardman, «Greek art and architecture», in J. Boardman, J. Griffin and O. Murray, eds. Greece and the Hellenistic World (Oxford History of the Classical World, vol. I), 1988, illus. p. 284.

Архів

Pix.gif
Reggio calabria testa di basilea.jpg Ювелірство Стародавньої Греції
Золотий лавровий вінець 3 ст. до н.е. знайдений у Салоніках
Золоте намисто з використанням плетива і Геркулесового вузла, 3 ст. до н.е., Державне античне зібрання, Мюнхен.

Архів

Pix.gif
Reggio calabria testa di basilea.jpg Стародавня Греція в музеях України
Одеський археологічний музей, збірка давньогрецької кераміки, фото 2010 року.
Миколаївський обласний краєзнавчий музей, збірка давньогрецької кераміки, фото 2013 року.

Архів

Pix.gif
Reggio calabria testa di basilea.jpg Біографії

Епікур (грецькою: Επίκουρος) (341 до н. е., Самос — 270 до н. е., Афіни) — давньогрецький філософ-матеріаліст. До нас дійшли лише фрагменти праць філософа. Філософський напрямок епікуреїзм досить широко впливав на свідомість мислителів наступних етапів еллінської епохи, зокрема Риму.

Як і інші атомісти, Епікур навчав про необчислиму кількість світів.

В 306 році до н. е. заснував філософську («епікурейську»)школу в Афінах, використовуючи головні положення філософії Демокріта (вчителем Епікура був послідовник Демокріта Навсіфан). Водночас Епікур створив зовсім нову атомістичну теорію. Відмінність полягає в тому, що у Демокріта рух атомів здійснюється у порожнечі винятково за законом падіння тіл під власною вагою, у Епікура — поряд з дією закону падіння з'являється ще один чинник — атом виявляє властивість «самочинного відхилення» від «лінії необхідності».

Ідея Епікура про самочинне відхилення атомів є специфічним відображенням факту з'явлення у людей нових якостей — індивідуальної свободи, певного мінімуму соціальної автономії особи. Людина — цей «соціальний атом» — набуває в собі (а не в космічному світопорядку, котрий розчиняє індивіда, його неповторність) автономного, самодостатнього ґрунту свого волевиявлення. В цілому, головна увага Демокріта звернена на закони існування об'єктів (людина теж лише об'єкт), у Епікура — до суб'єкта. Епікура хвилювало не саме по собі вчення про Космос як сукупність атомів, а проблема можливості відхилень, випадків, суб'єктивного водіння.

Сенс своєї ідеї про самочинне відхилення атома від лінії необхідності Епікур вбачав у основному правилі мудрості — вміти відхилятися від незадоволення, страждань. Йдеться саме про «відхилення» від страждань, а не про гонитву за задоволенням бажань. Гонитва за бажаннями завжди приносить свою протилежність — невдоволеність. :::::::::::::::: Докладніше

Архів

Pix.gif
Reggio calabria testa di basilea.jpg Цього року...

Після поразки, завданої римлянами Македонії у битві при Кіноскефалах 197, римляни постійно втручалися у внутрішні справи греків, підтримуючи олігархічні шари проти демократії. Влітку 196 римський полководець Тіт Квінкцій Фламінін проголосив на Істмійські іграх «свободу» греків, віра в яку на короткий термін зробила Рим популярним у Греції. З цього часу Греція постійно перебувала під римським впливом. Македонія втратила політичне значення, а в 148 році, після придушення повстання Андріска, була перетворена разом з Іллірією та Епіром на римську провінцію. Етолійський союз римляни розпустили. У 146 був розгромлений й Ахейський союз. Таким чином фактично вся Греція опинилася під владою Рима. З утвердженням Римської імперії у 27 до н. е. Греція була перетворена на римську провінцію Ахайя (крім Афін, які номінально вважалися вільним містом) і мало чим вирізнялася серед інших східних провінцій Римської імперії. З 4 століття нашої ери Греція склала ядро Східної Римської імперії — Візантії.

Архів

Pix.gif
Reggio calabria testa di basilea.jpg Нові статті

Портал:Стародавня Греція/Нова стаття

Архів

Pix.gif
Reggio calabria testa di basilea.jpg Категорії
Ніка Самофракійська
Pix.gif
Стародавня Греція у ВікіНовинах  Стародавня Греція у ВікіЦитатнику  Стародавня Греція у ВікіПідручнику  Стародавня Греція у ВікіТеці  Стародавня Греція у ВікіСловнику  Стародавня Греція в Віківерситеті  Стародавня Греція у ВікіСховищі Стародавня Греція у ВікіМандрах
Новини Цитати Посібники Тексти Визначення Навчання Зображення Путівники
Wikinews-logo.svg
Wikiquote-logo.svg
Wikibooks-logo.svg
Wikisource-logo.svg
Wiktionary-logo.svg
Wikiversity-logo.svg
Commons-logo.svg
Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg


Reggio calabria testa di basilea.jpg Чим допомогти
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про Стародавню Грецію
Dionysos satyrs Cdm Paris 575.jpg

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.


Як робити, з чого почати першу свою публікацію:

Pix.gif


Lucas Vorsterman I, by Anthony van Dyck.jpg
Socrates Louvre.jpg
345 Image from page 10 of Village life in America, 1852-1872.jpg
Steingruber6 letter Z.jpg
Orlyk.jpg
Istor portal.png
Eneida-book.png
Monumento a Jacinto Benavente (Madrid) 02.jpg
Wine Jar with Fish and Aquatic Plants, 52.87.1.jpg
Мистецтво Філософія Книги Архітектура Біографії Історія Література Театр Декоративно-ужиткове мистецтво


Головна сторінкаПоточні подіїПортал спільнотиСписок порталів


Архітектура... • Анархізм • Антропологія • Біографії • Науки про життя... • Війна... • Вільне програмне забезпечення • Гастрономія • Економіка • Енергетика • Етнологія • Ігри • Інформаційні технології • Історія... • Книги • Комунізм • Культура • ЛГБТ • Математика • Медицина • Мистецтво... • Міфологія • Наука • Науки про Землю... • Освіта • Пиво • Пластунство • Політологія • Право • Природничі науки... • Програмування • Психологія • Релігія... • СНІД • Соціологія • Спорт... • Техніка... • Туризм • Фемінізм • Філософія

Україна... • Регіони... • Діаспора • Українська повстанська армія • АТО • Географія • Наука • Мистецтво • Література • Сучасна література • Мова • Музика • Рок • Кінематограф • Спорт • Чемпіонат Європи з футболу 2012 • Караїми

Географія... • Австралія • Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна Америка • Північна Америка • Країни світу...
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти
Новий портал стартував 14 листопада 2015 р.

Оновити кеш


  1. Richard Tarnas, The Passion of the Western Mind (New York: Ballantine Books, 1991).
  2. Colin Hynson, Ancient Greece (Milwaukee: World Almanac Library, 2006), 4.
  3. Carol G. Thomas, Paths from Ancient Greece (Leiden, Netherlands: E. J. Brill, 1988).
  4. Лейст О. История политических и правовых учений. Гл. 13.
  5. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней.
  6. Ancient Greek Theater Discovered — Discovery Channel