Левинський Степан Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:22, 3 жовтня 2020, створена ZxcvU (обговорення | внесок) (доповнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левинський Степан Іванович
Народився1897[1]
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер8 жовтня 1946(1946-10-08) або 1946[1]
Гап
Діяльністьписьменник, орієнталіст, дипломат, мандрівник, культуролог
Сфера роботимандри[d][1], подорож[1], сходознавство[1], культурологія[1] і дипломатія[1]
Alma materНаціональний університет «Львівська політехніка»
БатькоЛевинський Іван Іванович

CMNS: Левинський Степан Іванович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Левинський Степан гербу Сас[2] (1897, Львів — 1946) — український письменник, мандрівник, сходознавець, культуролог, дипломат.

Біографія

Див. також: Левинські

Народився 1897 року у м. Львові, батько — Іван Левинський. Закінчив гімназію та «Львівську політехніку» зі ступенем інженера-хіміка. Студіював у Брюсселі (Бельгія). 1922 виїхав до Парижа. Закінчив японський відділ Школи державних мов (1929) та Школу політичних наук (обидві в Парижі). Мешкав у Японському домі, де в оточенні японців вдосконалив знання мови і звичаїв. У 1936—1940 рр. працював торговельно-економічним референтом і перекладачем з японської мови в польському консульстві в Харбіні. Жив у Шанхаї, Пекіні. Цю посаду отримав за підтримки Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), головним чином до цього приклався віце-маршалок польського сейму Василь Мудрий. У січні 1939 подав заяву про резигнацію з огляду на антиукраїнську акцію Польщі (ліквідація Карпатської України), але під тиском УНДО відкликав цю заяву.

У 1942—1946 рр. був перекладачем з японської мови у французько-японському комітеті при правлінні губернатора Індокитаю. Співпрацював в україномовному часописі «Український голос на Далекому Сході» (виходив з 1 листопада 1941 у Шанхаї). Взяв участь у підготовці першого українсько-японського словника (Харбін, 1944). Після Другої світової війни евакуйований до Франції.

Помер 8 жовтня 1946 р. у м. Гап (Франція).

Творчість

Автор спогадів «Від Везувія до пісків Сахари», «З японського дому» (1932), «Схід і Захід» (1934), «Хатина буддійського самітника» (1934), «Враження з Японії» (1942—1944). Писав про японську поезію (переклади С.Гординського), архітектурні пам'ятки Львова та їхню реставрацію.

За книжку «З Японського дому» 1933 одержав премію Товариства письменників і журналістів ім. Франка. 1934–35 публікувався у львівському часописі «Назустріч».

Бібліографія

  • Від Везувія до пісків Сагари. Львів, 1932
  • З Японського дому. Львів, 1932
  • Схід і Захід: Нариси з подорожі. Львів: Ізмараґд, 1934.
  • Годжокі: (Хатина буддійського самітника): [Поема] / Перекл. С. Левинський. — 1934.
  • Від Везувія до пісків Сахари. З Японського дому. Схід і Захід. Подорожні нариси / упорядк., передм., літ. ред. і прим. Василя Ґабора. Львів: ЛА «Піраміда», 2018. 212 с.
  • Паризькі настрої. Старомодна сукня львівського ринку. Хвилини Японії і Китаю: оповідання, новели, есеї, подорожні нариси, спогади, інтерв'ю, драми, переклади / упоряд., передм., літ. ред. і прим. Василя Ґабора. Львів: ЛА «Піраміда», 2020. 252 с.

Примітки

Джерела