Еріх Петерсен

Еріх Петерсен
нім. Erich Karl Alexander Petersen
Народився	25 серпня 1889(1889-08-25) Гайдельберг, Велике герцогство Баденське, Німецька імперія
Помер	4 липня 1963(1963-07-04) (73 роки) Берг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал авіації
Нагороди	Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Гамбург) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Еріх Карл Александер Петерсен (нім. Erich Karl Alexander Petersen; 25 серпня 1889 — 4 липня 1963) — німецький воєначальник, генерал авіації. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

22 березня 1909 року вступив в 136-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни, командував взводом, ротою 163-го піхотного полку (1914-17), ротою 31-го резервного піхотного (1917-18) і 18-го резервного єгерського (1918) полків.

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в піхоті. З 1 квітня 1922 року — командир роти, з 16 квітня 1927 року — полковий ад'ютант 6-го піхотного полку. 1 січня 1932 року переведений в штаб 2-ї дивізії. З 1 жовтня 1934 року — командир 3-го батальйону 27-го піхотного полку.

10 листопада 1938 року призначений командиром 125-го прикордонного піхотного полку. У вересні 1941 року переведений в резерв, а 1 жовтня 1941 року перейшов на службу в люфтваффе і призначений командиром 7-ї авіаційної (парашутної) дивізії. З 1 листопада 1942 року — інспектор авіапольових частин, брав участь у формуванні наземних дивізій ВПС. 1 серпня 1943 року призначений командиром 4-го авіапольового корпусу, який 19 листопада 1944 року перетворений в 90-й армійський корпус. Учасник боїв в Ельзасі, Гессені і Тюрингії. 8 травня 1945 року здався французьким військам. Постав перед військовим трибуналом за звинуваченням у воєнних злочинах, але був виправданий. 18 січня 1950 року звільнений.

Звання

• Фенріх запасу (22 березня 1909)
• Фенріх (19 листопада 1909)
• Лейтенант (22 серпня 1910)
• Оберлейтенант (27 січня 1916)
• Гауптман (1 квітня 1922)
• Майор (1 жовтня 1932)
• Оберстлейтенант (1 липня 1935)
• Оберст (1 січня 1938)
• Генерал-майор (1 жовтня 1941)
• Генерал-лейтенант (1 жовтня 1941)
• Генерал піхоти (1 листопада 1942)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Німецький хрест в золоті (27 березня 1942)

Література

• Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688

• Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 135
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X