Церква Преображення Господнього (Білобожниця, УГКЦ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Церква Преображення Господнього
Назва на честь: Преображення Господнє

49°02′46″ пн. ш. 25°40′34″ сх. д. / 49.046278° пн. ш. 25.676333° сх. д. / 49.046278; 25.676333Координати: 49°02′46″ пн. ш. 25°40′34″ сх. д. / 49.046278° пн. ш. 25.676333° сх. д. / 49.046278; 25.676333
Статус діюча
Країна  Україна
Розташування Білобожниця, Тернопільська область, Чортківський район
Конфесія УГКЦ
Єпархія Бучацька єпархія
Тип будівлі церква
Матеріал цегла
Побудовано на кошти громади
Церква Преображення Господнього (Білобожниця, УГКЦ). Карта розташування: Україна
Церква Преображення Господнього (Білобожниця, УГКЦ)
Церква Преображення Господнього (Білобожниця, УГКЦ) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Преображення Господнього у Вікісховищі

Церква Преображення Господнього — парафія і храм греко-католицької громади Деканату міста Чорткова Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Білобожниця Чортківського району Тернопільської області.

Історія

У центрі села за кошти громади і меценатів була споруджена мурована церква Преображення Господнього. Парафія до 1947 року була греко-католицькою.

  • 1947—1961 — парафія і храм належали до РПЦ. Згодом церква була зруйнована. Відбудували її у 1991 році.
  • 1962 — радянська влада церкву закрила.
  • 24 липня 1991 — зареєстровано греко-католицьку громаду. Вона вийшла з підпілля, сподіваючись, що храм буде належати їй. Але районна і сільська влада та новоприбулий священик зареєстрували будівлю як православний храм УАПЦ.
  • 25 листопада 1992 — відбулося перше богослужіння в новозбудованому будинку сільської жительки.
  • 1996 — богослужіння проводилися у відремонтованому дитсадку.
  • 2006 — за проектом Йосифа Кулика, розпочато будівництво.
  • 12 жовтня 2008 — тодішній Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії о. Димитрій Григорак та о. Андрій Мельник відправили першу Святу Літургії у новозбудованому храмі.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві».

Парохи

  • о. Антін Глівінський (1788—1799)
  • о. Яків Борисикевич (1799—1811)
  • о. Іван Борисикевич (1812—1816)
  • о. Антін Борисикевич (1817—1825)
  • о. Яким Горбачевський (1825—1826)
  • о. Симеон Саврасевич (1826—1831)
  • о. Іван Дружецький (1831—1840)
  • о. Михайло Борисикевич (1840—1884)
  • о. Іван Михайлевич (1884—1907)
  • о. Ілляр Сіменович (1907—1915)
  • о. Василь Бабич (1915—1918)
  • о. Мечислав Раддовський (1918—1919)
  • о. Лев Воробкевич (1921—1945)
  • о. Мирослав Плецан (1945)
  • о. Ярослав Богатюк (1946)
  • о. Степан Баюк (1947—1953)
  • о. Стефан Валігура (1953—1962)
  • о. владика Павло Василик
  • о. Ярослав-Яків Тимчук
  • о. Тарас Сеньків
  • о. Григорій Канак
  • о. Андрій Мельник — адміністратор з 2001 року.
  • о. Мар'ян Лемчук — сотрудник.

Див. також

Примітки

Джерела