Перейти до вмісту

Ридодуби

Координати: 49°3′53″ пн. ш. 25°38′33″ сх. д. / 49.06472° пн. ш. 25.64250° сх. д. / 49.06472; 25.64250
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Ридодуби
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Білобожницька сільська громада
Код КАТОТТГ UA61060010150099022 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Ридодуби 
Основні дані
Перша згадка 1600
Населення 590 (на 1.01.2018)[1]
Територія 2,75 км²
Густота населення 211,63 осіб/км²
Поштовий індекс 48577[2]
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°3′53″ пн. ш. 25°38′33″ сх. д. / 49.06472° пн. ш. 25.64250° сх. д. / 49.06472; 25.64250
Відстань до
обласного центру
89 км
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Білобожниця
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34
Карта
Ридодуби. Карта розташування: Україна
Ридодуби
Ридодуби
Ридодуби. Карта розташування: Тернопільська область
Ридодуби
Ридодуби
Мапа
Мапа

CMNS: Ридодуби у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Автомобільна зупинка
Ридодубівська гімназія
Костел Небовзяття Пресвятої Діви Марії (1931р.)

Ридо́дуби — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. До 2015 адміністративний центр сільської ради, якій було підпорядковане село Білий Потік.

Назва

[ред. | ред. код]

За переказами, назва села походить від спаленого татарами дубового лісу, в якому переховувалися селяни — «ридали дуби», звідси й Ридодуби.

Розташування

[ред. | ред. код]

Розташоване за 11 км від районного центру і 3 км від найближчої залізничної станції Калинівщина.

Територія — 2,75 кв. км. Дворів — 185.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про село датується 1600 роком.

Наприкінці ХІХ століття велика земельна власність належала Колікстові Охоцькому.

У селі в 1900 р. — 1206 жителів, 1910 — 1267, 1921 — 1163, 1931 — 1196 жителів; у 1921 р. — 197, 1931 — 243 двори.

У 1889 році функціонувала 2-класна школа з польською мовою навчання.

У 1918 році в Ридодубівській школі було три класи та працювало два вчителі Володимир та Наталія Касіяни[3].

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Білобожниця[4].

При відступі Червоної армії 28 червня — 2 липня 1941 року підрозділами НКВС, так званими «розстрільними групами», розстріляно 800 осіб із числа в'язнів Чортківської тюрми, серед яких були й мешканці Ридодубів — Василь Бринда, Микола Довбенько, Іван та Яков Козарі, Микола Оголь, Павло та Тимофій Цюпки. 20—21 липня 1941 року в Умані, на Черкащині розстріляно Степана Зарівного та Якова Оголя.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти 27 мешканців села:

  • Казимир Боровський,
  • Мар'ян Боровський,
  • Томаш Боровський,
  • Василь,
  • Микола Данилович,
  • Микола Бринда,
  • Степан Бринда,
  • Іван Вербіцький,
  • Михайло Вербіцький,
  • Іван Возняк,
  • Михайло Возняк,
  • Йосип Градовий,
  • Йосип Гуменюк,
  • Вавро Деренюк,
  • Петро Деренюк,
  • Ярема Довбенко.

З 4 вересня 2015 року Ридодуби належать до Білобожницької сільської громади.[5]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади[6].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чортківського району (1940—2020), увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[7].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 654 99.24%
російська 3 0.46%
польська 1 0.15%
румунська 1 0.15%
Усього 659 100%

Релігія

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]
  • пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969);
  • погруддя Тараса Шевченка (1954, скульптор — Борис Ульянов);
  • пам'ятник на могилі вояка УПА Йосипа Фабінського;
  • пам'ятник Небесній сотні;
  • фігура Божої Матері.

Соціальна сфера, господарство

[ред. | ред. код]

Діяли філії товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інших; кооператива.

Нині діють школа, Будинок культури (1966), бібліотека, ФАП, дитячий садочок «Малятко», легкоатлетичний клуб «Старт», ПАП «Урожай», ПП «Батокс-Плюс», торговий заклад.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 659 осіб[10]:

Населення Ридодубів
Рік Число ос. Число буд.
1785 396
1880 947
1900 1206
1910 1267
1921 1963 197
1931 1196 243
2001 659
2014 582 185
2018[1] 590

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Михайло Деренюк (1885—1976) — священник, ієромонах Української греко-католицької церкви[11];
  • Теодозія Зарівна (нар. 1951) — письменниця, театрознавець, журналіст;
  • Мирослав Ткач (нар. 1957) — господарник;
  • Андрій Фаріон (1837—1918) — громадський діяч;
  • Анна Фаріон (1870—1931) — громадська діячка;
  • Теодор Фаріон (1868—1941) — підприємець;
  • Микола Шмадило (нар. 1937) — релігійний діяч, священник, ієромонах Української греко-католицької церкви, ігумен Гошівського монастиря ЧСВВ
  • Овсій Юрчишин (нар. 1935) — заступник командувача сухопутними військами Аргентини, дивізійний генерал. У 2001 році перебував у рідному селі. Його рідний син Клаудіо Хосе Юрчишин, капітан ЗС Аргентини загинув у лютому 2002 року[12].

Мешкали, працювали

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
  2. Ридодуби
  3. Ридодубівська ЗОШ I-II ст. — ТерноВікі. wiki.ippo.edu.te.ua. Процитовано 21 березня 2023.
  4. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 632. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).
  5. ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
  6. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  10. Населення населених пунктів Тернопільської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
  11. На могилі монаха з Тернопільщини зцілюються люди
  12. En un accidente murió un capitán del Ejército[недоступне посилання](ісп.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]