Ридодуби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Ридодуби
Країна Україна Україна
Область Тернопільська
Район/міськрада Чортківський
Рада/громада Ридодубівська сільська рада
Код КОАТУУ 6125587101
Облікова картка Ридодуби 
Основні дані
Перша згадка 1600
Населення 582 (2014)
Територія 2,75 км²
Густота населення 211,63 осіб/км²
Поштовий індекс 48577[1]
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°03′53″ пн. ш. 25°38′33″ сх. д. / 49.06472° пн. ш. 25.64250° сх. д. / 49.06472; 25.64250Координати: 49°03′53″ пн. ш. 25°38′33″ сх. д. / 49.06472° пн. ш. 25.64250° сх. д. / 49.06472; 25.64250
Відстань до
обласного центру
89 км
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Білобожниця
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 48577, с. Ридодуби, Чортківський р-н, Тернопільська обл.
Сільський голова Ярослав Михайлович Огаль
Карта
Ридодуби is located in Україна
Ридодуби
Ридодуби
Ридодуби is located in Тернопільська область
Ридодуби
Ридодуби

Ридо́дуби — село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області. Розташоване на півночі Чортківського району, на відстані 11 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

До 2015 було центром сільської ради. У вересня 2015 року село увійшло до складу об'єднаної Білобожницької сільської громади.

Топоніми[ред.ред. код]

За переказами, назва села походить від спаленого татарами дубового лісу, в якому переховувалися селяни — «ридали дуби», звідси й Ридодуби.

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка про село датується 1600 роком.

Наприкінці ХІХ століття велика земельна власність належала Колікстові Охоцькому.

При відступі Червоної армії 28 червня — 2 липня 1941 року підрозділами НКВС, так званими «розстрільними групами», розстріляно 800 осіб із числа в'язнів Чортківської тюрми, серед яких були й мешканці Ридодубів — Василь Бринда, Микола Довбенько, Іван та Яков Козарі, Микола Оголь, Павло та Тимофій Цюпки. 20—21 липня 1941 року в Умані, на Черкащині розстріляно Степана Зарівного та Якова Оголя.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти 27 мешканців села:

  • Казимир Боровський,
  • Мар'ян Боровський,
  • Томаш Боровський,
  • Василь,
  • Микола Данилович,
  • Микола Бринда,
  • Степан Бринда,
  • Іван Вербіцький,
  • Михайло Вербіцький,
  • Іван Возняк,
  • Михайло Возняк,
  • Йосип Градовий,
  • Йосип Гуменюк,
  • Вавро Деренюк,
  • Петро Деренюк,
  • Ярема Довбенко.

Релігія[ред.ред. код]

Є церква святих великомучеників і безсрібників Косми і Даміана (УПЦ КП; 1801; кам’яна), церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна (УГКЦ; 2002–2005), костел Успіння Діви Марії (1931; кам’яний).

Освіта[ред.ред. код]

За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з польською мовою навчання.

Нині діє Ридодубівська загальноосвітня школа I—II ступенів[2][3].

Пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятник Небесній сотні
  • пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969);
  • погруддя Тараса Шевченка (1954, скульптор — Борис Ульянов);
  • пам'ятник на могилі вояка УПА Йосипа Фабінського;
  • пам'ятник Небесній сотні;
  • фігура Божої Матері.

Соціальна сфера, господарство[ред.ред. код]

Діяли філії товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інших; кооператива.

Нині діють Будинок культури (1966), бібліотека, ФАП, дитячий садочок «Малятко», легкоатлетичний клуб «Старт», ПАП «Урожай», ПП «Батокс-Плюс», торговий заклад.

Населення[ред.ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 659 осіб[4]:

Населення Ридодубів
Рік Число ос. Число буд.
1785 396
1880 947
1900 1206
1910 1267
1921 1963 197
1931 1196 243
2001 659
2014 582 185

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися
Мешкали, працювали

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ридодуби
  2. Ридодубівська школа
  3. Габруський, Л. Вже вересень спокійно й гамірливо на чистий аркуш опуска перо... // Голос народу. — 2011. — № 36 (2 вересня). — С. 5. — (День знань).
  4. Населення населених пунктів Тернопільської області за даними перепису 2001 року
  5. На могилі монаха з Тернопільщини зцілюються люди
  6. En un accidente murió un capitán del Ejército(ісп.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]