Аболмасов Андрій Вікторович
| Андрій Аболмасов | |||
|---|---|---|---|
 Старший сержант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
6 жовтня 1969 Київ, Українська РСР, СРСР | ||
| Смерть |
17 серпня 2014 (44 роки) Хрящувате, Краснодонський район, Луганська область, Україна (підрив міни) | ||
| Поховання | Лісове кладовище | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
 Україна | ||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||
| Рід військ | Територіальна оборона | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Андрі́й Ві́кторович Аболма́сов (нар.6 жовтня 1969 — пом.17 серпня 2014, поблизу Луганська) — український військовик, фельдшер медичного пункту 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», старший сержант Збройних сил України[1]. Учасник російсько-української війни.
Життєпис
Андрій Аболмасов народився 6 жовтня 1969 року в Києві у родині військовослужбовця. За походженням — росіянин.
У 1989 році закінчив Київське медичне училище № 2 за спеціальністю «фельдшер». Після закінчення медучилища проходив строкову військову службу в ВПС СРСР.
Мешкав у Дарницькому районі Києва. Брав активну участь у Євромайдані. На фронт вирушив добровольцем. Старший сержант батальйону «Айдар», фельдшер медичного пункту. Загинув у боях під Луганськом: коли ворожий снаряд влучив у будівлю, де були українські військові, Аболмасов прикрив чотирьох побратимів — («айдарівців» Юрія Надашкевича «Фізика», Олексія Мельника «Балку» та Віталія Мороза «Горця», а також мінометника з іншого підрозділу, ім'я якого поки невідоме) від вибуху своїм тілом[1].
Похований у Києві на Лісовому кладовищі. Залишились батьки, дружина-інвалід та дочка.
Вшануваня пам'яті
1 вересня 2015 року в Києві на будівлі медичного коледжу імені П. І. Гаврося, по вулиці Академіка Білецького 16, де навчався Андрій Аболмасов, на його честь відкрито меморіальну дошку[2].
У листопаді 2019 році Панельну вулицю в Дніпровському районі Києва перейменовано на вулицю Андрія Аболмасова.
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, 29 вересня 2014 року.
- Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
Примітки
- ↑ а б Небесна гвардія: Аболмасов Андрій Вікторович. Небесна гвардія. Архів оригіналу за 02.02.2017. Процитовано 21.01.2017.
- ↑ Відкрита пам'ятна дошка на честь військового фельдшера учасника АТО Андрія Аболмасова
Джерела
- Указ Президента
- Андрій Аболмасов
- У бою за незалежність України загинув дарничанин Андрій Аболмасов
- Аболмасов Андрій Вікторович
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші сержанти (Україна)
- Народились 6 жовтня
- Народились 1969
- Уродженці Києва
- Померли 17 серпня
- Померли 2014
- Померли в Сорокинському районі
- Поховані на Лісовому кладовищі Києва
- Військовики 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Луганського аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Учасники Євромайдану
- Персоналії:Дарницький район
- Померли в Луганську