Райчинець Анатолій Васильович
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (лютий 2018) |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2018) |
| Анатолій Васильович Райчинець | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 грудня 1979 (44 роки) Поляна, Свалявський район, Закарпатська область, Україна |
| Громадянство |  Україна |
| Alma mater | Закарпатський державний університет |
| Науковий ступінь | Кандидат філософських наук |
| Заклад | Українське біблійне товариство |
| Посада | Заступник генерального секретаря Українського Біблійного Товариства |
| Конфесія | П'ятдесятництво |
| Батько | Василь Федорович Райчинець |
| У шлюбі з | Вікторія Вадимівна Тищенко |
| Нагороди |   |
Анато́лій Васи́льович Ра́йчинець (24 грудня 1979 р., с. Поляна Свалявського району Закарпатської області) – заступник генерального секретаря Українського Біблійного Товариства. Кавалер ордена "За заслуги" ІІІ ступеня.
Біографія
Народившись у християнській багатодітній родині священнослужителів, із дитинства спостерігав, як батько (Райчинець Василь Федорович) та дід (Райчинець Федір Федорович, репресований 1951 р.) у ті суворі часи радянського режиму звершували служіння в протестантській євангельській церкві. Перед закінченням школи 1995 р. прийняв святе водне хрещення у церкві Християн Євангельської Віри.
З 1996 по 1999 рр. навчався у богословській семінарії "Смірна" в Норвегії (м. Тенсберг), здобувши освіту за спеціальністю "Практичне богослов'я". 2006 р. закінчив Закарпатський державний університет, здобувши ступінь магістра з країнознавства та перекладача іноземних мов. В 2014 році закінчив Академію Об'єднаних Біблійних Товариств (UBS Academy of Leadership & Management) для керівників вищої ланки. В 2017 р. захистив кандидатську дисертацію на тему "Концептуальні основи християнсько-мусульманського богословського діалогу".
Одружений із Вікторією Вадимівною Тищенко. Разом виховують двох дітей.
Служіння
З 1999 по 2006 рр. звершував служіння керівника молодіжного відділу в Союзі Вільних Церков Християн Євангельської Віри України, в 2019 році назву змінено на Українська Євангельська Церква.
У 2008 р. був рукопокладений на служіння в церкві та прийняв сан проповідника. З 2012 р. є відповідальним за зовнішні зв'язки Союзу та членом Ради Союзу.[1]
З 2001 р. працює в Українському Біблійному Товаристві (УБТ). Спочатку на посаді менеджера відділу зовнішніх відносин при Західному регіональному відділенні, а з 2005 р. очолив відділ зовнішніх відносин УБТ по всій країні. Одночасно зі служінням у вищезгаданому відділі з 2007 р. є уповноваженим представником Об'єднаних Біблійних Товариств (United Bible Societies) у країнах Центральної Азії. За рішенням Центрального правління УБТ з квітня 2008 р. займає посаду заступника генерального секретаря УБТ.[2]
З 2003 р. є членом секретаріату Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.
Є автором книги про керівників протестантських євангельських конфесій "Воздвигнутые Богом".
2018 р. нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня[3].
Нагороджений орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, відзнакою «За служіння Богу і Україні» Духовного Управління Капеланів, іменним годинником від Президента України.
