Поляна (Мукачівський район)
| село Поляна | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район/міськрада | Мукачівський | ||
| Громада | Полянська сільська громада | ||
| Код КОАТУУ | 2124084401 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 2747 | ||
| Поштовий індекс | 89313 | ||
| Телефонний код | +380 3133 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°37′31″ пн. ш. 22°58′11″ сх. д.H G O | ||
| Водойми | Пиня | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89313, с. Поляна, вул. Духновича, 65 | ||
| Карта | |||
  Поляна | |||
 Поляна | |||
|
| |||
Поля́на (угор. Polena) — село в Україні, центр Полянської сільської громади Мукачівського району Закарпатської області.
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване за 10 км від районного центру, у невеличкій вузькій долині, оточеній майже з усіх боків лісами. В околицях Поляни починається підйом на Уклинський перевал та зустрічаються дві річки — Мала Пиня і Велика Пиня, даючи початок Пині. На південному сході села розташована гора Крехая, зі сходу село захищено горою Кичерою, на захід підноситься гірський масив Синяк з вершиною Дунавкою. Село розташоване у західній частині району. Межує із Солочинською, Плосківською сільськими радами та (на півночі) Воловецьким районом.
Історія[ред. | ред. код]
Поляна має багатовікову історію. Речові пам'ятки, виявлені на території села, відносяться до ІІ тисячоліття до н. е. Вперше село згадується ще в ХІІ столітті як невеличке поселення пастухів.
У 40-х роках ХІІІ століття, коли на Закарпаття вторглися монголо-татари, Поляна, як і багато інших сіл, що містились на шляху їхнього просування, була спалена. Після навали село ще довго залишалося спустілим. Лише в XV—XVI століттях тут з'являються ознаки життя. У 1548 році Поляна була заселена вдруге.
У XVII—XVIII століттях багато полянських селян боролося з феодалами у загонах опришків. Під час визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. жителі Поляни вступали в загони куруців, які завдавали ударів по цісарських військах. Після поразки Габсбурґи жорстоко розправилися з повстанцями. Багатьох селян було закатовано, а тих, хто залишився живим, передано новим землевласникам.
У 1728 році австрійський імператор Карл VI віддав значну частину Закарпаття великому австрійському магнатові Шенборну-Бухгейму. Поляна теж стала його власністю і була включена до складу Мукачівсько-Чинадіївської домінії.
З другої половини XIX століття в селі діяли три цехи з розливу мінеральної води, відомої місцевим жителям уже понад 500 років тому. Мінеральну воду називали «Поляною квасовою» й «Лужанською» і вживали як столову воду. Про це згадують грамоти угорського короля ще в 1463 році. Згодом вона почала використовуватися для лікування деяких захворювань шлунку. Джерела містились у володінні графа Шенборна, який здавав їх в оренду лихварям.
З 1842 по 1911 рік «Поляна квасова» відзначалась 21 раз на міжнародних конкурсах як одна з найкращих мінеральних вод у Центральній Європі. Поряд з «Поляною квасовою» величезний попит на європейському ринку мала і «Лужанська». Ця вода теж удостоєна багатьох дипломів та відзнак.
1868 р. на березі річки Мала Пиня було збудовано "Полянську купіль" з 40 помешканнями і 20 ванними кабінами. Ці споруди були дерев'яними і в 1907 р. знищені пожежею. В 1913 р. почалася відбудова курорту і в 30-х роках це вже був один з найвідоміших європейських курортів, який пропонував цілорічне лікування.
В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «Сонячне Закарпаття», «Закарпатський Оздоровчий Комплекс "Сонячний" та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел, а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».
Церква св. арх. Михайла. 1843.
Про стару дерев’яну церкву ішлося ще в 1649 р. У 1692 р. за священика Луки Куцкіра полянська церква мала філії в Дицьковиці та Уклині. У 1699 р. Дицьковиця (тепер частина Поляни) згадують як село, що майже знелюдніло, а церква була пошкоджена. Типову муровану церкву базилічного стилю збудовано на місці, де була дерев’яна. Іконостас з 32 іконами встановлено в 1920 р. Два великі дзвони було відлито в 1926 р.
Біля церкви збереглося кілька чудових кам’яних хрестів з різних років XIX ст.
У селі влаштовані гірськолижні 2 траси: Ведмежа і Катерина.
Санаторії[ред. | ред. код]
В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «Сонячне Закарпаття», «Закарпатський Оздоровчий Комплекс "Сонячний" та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел типу «Боржомі», а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Райчинець Василь Федорович (1952—2020) — старший єпископ СВЦ ХЄВУ[1], голова Всеукраїнської Ради Церков (01.01.2020 — 04.07.2020 р.), кавалер «Ордена князя Ярослава Мудрого» V ступеня[2].
- Русин Іван Іванович (1979) — український філософ і богослов, доктор філософії, ректор Української євангельської теологічної семінарії.
- Уліганець Сергій Іванович (1978) — український географ, кандидат географічних наук, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Дивіться[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Поляна - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- Полянська сільська рада
- Футбольний клуб "Поляна"
- Відпочинок в Поляні
- П’ятий ювілейний фестиваль мінеральної води «Сила життя – у джерелах Карпат»
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
