Поляна (Свалявський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Поляна
Polyana sval gerb.png
Герб
У центрі села
У центрі села
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Свалявський
Громада Полянська сільська громада
Код КОАТУУ 2124084401
Основні дані
Населення 2747
Поштовий індекс 89313
Телефонний код +380 3133
Географічні дані
Географічні координати 48°37′31″ пн. ш. 22°58′11″ сх. д. / 48.62528° пн. ш. 22.96972° сх. д. / 48.62528; 22.96972Координати: 48°37′31″ пн. ш. 22°58′11″ сх. д. / 48.62528° пн. ш. 22.96972° сх. д. / 48.62528; 22.96972
Водойми Пиня
Місцева влада
Адреса ради 89313, с. Поляна, вул. Духновича, 65
Карта
Поляна. Карта розташування: Україна
Поляна
Поляна
Поляна. Карта розташування: Закарпатська область
Поляна
Поляна

Поляна у Вікісховищі?

Поля́на (угор. Polena) — село у Свалявському районі Закарпатської області.

Географія[ред. | ред. код]

Церква

Розташоване за 10 км від районного центру, в невеличкій вузькій долині, оточеній майже з усіх боків лісами. В околицях Поляни починається підйом на Уклинський перевал та зустрічаються дві річки — Мала Пиня і Велика Пиня, даючи початок Пині. На південному сході села розташована гора Крехая, зі сходу село захищено горою Кичерою, на захід підноситься гірський масив Синяк з вершиною Дунавкою. Село розташоване у західній частині району. Межує із Солочинською, Плосківською сільськими радами та (на півночі) Воловецьким районом.

Історія[ред. | ред. код]

Поляна має багатовікову історію. Речові пам'ятки, виявлені на території села, відносяться до ІІ тисячоліття до н. е. Вперше село згадується ще в ХІІ столітті як невеличке поселення пастухів.

У 40-х роках ХІІІ століття, коли на Закарпаття вторглися монголо-татари, Поляна, як і багато інших сіл, що містились на шляху їхнього просування, була спалена. Після навали село ще довго залишалося спустілим. Лише в XV—XVI століттях тут з'являються ознаки життя. У 1548 році Поляна була заселена вдруге.

У XVII—XVIII століттях багато полянських селян боролося з феодалами у загонах опришків. Під час визвольної війни угорського народу 17031711 рр. жителі Поляни вступали в загони куруців, які завдавали ударів по цісарських військах. Після поразки Габсбурґи жорстоко розправилися з повстанцями. Багатьох селян було закатовано, а тих, хто залишився живим, передано новим землевласникам.

У 1728 році австрійський імператор Карл VI віддав значну частину Закарпаття великому австрійському магнатові Шенборну-Бухгейму. Поляна теж стала його власністю і була включена до складу Мукачівсько-Чинадіївської домінії.

З другої половини XIX століття в селі діяли три цехи з розливу мінеральної води, відомої місцевим жителям уже понад 500 років тому. Мінеральну воду називали «Поляною квасовою» й «Лужанською» і вживали як столову воду. Про це згадують грамоти угорського короля ще в 1463 році. Згодом вона почала використовуватися для лікування деяких захворювань шлунку. Джерела містились у володінні графа Шенборна, який здавав їх в оренду лихварям.

З 1842 по 1911 рік «Поляна квасова» відзначалась 21 раз на міжнародних конкурсах як одна з найкращих мінеральних вод у Центральній Європі. Поряд з «Поляною квасовою» величезний попит на європейському ринку мала і «Лужанська». Ця вода теж удостоєна багатьох дипломів та відзнак.

Санаторії[ред. | ред. код]

В околицях села працюють санаторії, які відомі за межами України: «Поляна», «Сонячне Закарпаття», «Закарпатський Оздоровчий Комплекс "Сонячний" та ряд інших, що працюють на базі мінеральних джерел типу «Боржомі», а також завод з розливу мінеральної води «Поляна Квасова».

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Дивіться[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]