Маріо Карлоні
| Маріо Карлоні | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| італ. Mario Carloni | ||||||||||||||||||||
 Карлоні (другий праворуч) і Отто Фреттер-Піко здаються Бразильському експедиційному корпусу (29 квітня 1945). | ||||||||||||||||||||
| Народився | 27 грудня 1894 Неаполь | |||||||||||||||||||
| Помер | 30 січня 1962 (67 років) Рим | |||||||||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія | |||||||||||||||||||
| Діяльність | політик | |||||||||||||||||||
| Знання мов | італійська | |||||||||||||||||||
| Військове звання | Генерал-майор | |||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||
Маріо Карлоні (італ. Mario Carloni; 27 грудня 1894, Неаполь — 30 січня 1962, Рим) — італійський офіцер, генерал-майор (1 березня 1945). Кавалер Німецького хреста в золоті.
Біографія
Карлоні розпочав свою кар'єру в 1912 році, вступивши в 5-й полк Берсальєрів. Учасник Першої світової війни. У 1940 році йому було присвоєно звання полковника.[1]
Під час Другої світової війни він воював у Греції, СРСР та Італії. Після капітуляції Італії згодом приєднався до армії Республіки Сало, де став командувачем 4-ї альпійської дивізії «Монтероза».[1]
У грудні 1944 року — командувач під час битви під Гарфаньяною. 1 березня 1945 року призначений командиром 1-ї дивізії Берсальєрів «Італія». 29 квітня 1945 року здався солдатам Бразильського експедиційного корпусу.[1]
У 1946 році постав перед судом армії США як один із фігурантів судового процесу щодо вбивства пілота — лейтенанта Альфреда Літа, вбитого солдатами 4-ї альпійської дивізії після здачі в лютому 1945 року Після суду понижений до полковника.[1][2]
Сім'я
Син Карлоні Бруно загинув під час бойових дій в СРСР у 1942 році.
Нагороди
- Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) — нагороджений 4 рази.
- Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
- Пам'ятна медаль об'єднання Італії
- Медаль Перемоги
- Воєнний хрест 1918 (Чехословаччина)
- Медаль Чехословацької революції
- Почесна медаль за мужність і відданість (Франція; липень 1923)
- Орден Корони Італії
- лицарський хрест (18 квітня 1931)
- офіцерський хрест (21 квітня 1940)
- командорський хрест (24 жовтня 1941)
- Хрест «За вислугу років на військовій службі» (5 жовтня 1933)
- Савойський військовий орден, лицарський хрест (2 березня 1942)
- Хрест «За військові заслуги» (Італія)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Третій Рейх)
- Німецький хрест в золоті (Третій Рейх; 28 березня 1943)
Література
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Примітки
- ↑ а б в г Mario Carloni - FondazioneRSI. www.fondazionersi.org. Процитовано 25 вересня 2020.
- ↑ La vera storia del Tenente pilota Lyth. digilander.libero.it. Процитовано 25 вересня 2020.
- Народились 27 грудня
- Народились 1894
- Померли 30 січня
- Померли 1962
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені срібною медаллю «За військову доблесть» (Італія)
- Нагороджені пам'ятною медаллю Італо-австрійської війни 1915—1918
- Командори ордена Корони Італії
- Офіцери ордена Корони Італії
- Кавалери ордена Корони Італії
- Кавалери Савойського військового ордена
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Італія)
- Уродженці Неаполя
- Померли в Римі
- Італійські військовики Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни з Італії
- Генерал-майори