Смольянінов Артур Сергійович
| Смольянінов Артур Сергійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Артур Сергеевич Смольянинов | ||||
 | ||||
| Народився |
27 жовтня 1983 (40 років) Москва, СРСР | |||
| Громадянство |
 Росія СРСР | |||
| Діяльність | актор, телеактор, театральний режисер | |||
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва | |||
| Роки діяльності | 1998 — тепер. час | |||
| У шлюбі з | Мельникова Дарина Олексіївна | |||
| IMDb | nm0810638 | |||
|
| ||||
 Смольянінов Артур Сергійович у Вікісховищі | ||||
Артур Сергійович Смольянінов (нар. 27 жовтня 1983) — російський актор театра і кіно.
Фігурант бази «Миротворець»[1].
Життєпис
Артур Сергійович Смольянінов народився 27 жовтня 1983 в Москві. Дитинство і юність провів у місті Корольов Московської області. Мама Марія Володимирівна — художник, вчитель малювання. У Артура є ще два молодших брата і сестра.
У кіно його відкрив Валерій Прийомихов. Фільм «Хто, якщо не ми» вийшов в 1998, а коли проходили зйомки, Артуру було чотирнадцять. Зустріч з Прийомиховим змінила життя Артура, розгорнула її в інший бік. Ця унікальний людина дуже багато дала підлітку. Коли Прийомихова не стало, Артур дуже важко це пережив. «Хто, якщо не ми» став путівкою в професію — після цього фільму удача й успіх ні на хвилину не залишали молодого актора.
Після закінченої екстерном школи в 16 років з першого заходу вступив в РАТІ (колишній ГІТІС) на акторське відділення режисерського факультету (майстерня Л. Є. Хейфеца) і в 2004 році закінчив його, маючи за плечима майже десяток робіт у кіно і на телебаченні.
Відразу після вдалого кінодебюту у фільмі «Хто, якщо не ми» зіграв у фільмі «Тріумф». Широку популярність акторові принесла роль Лютого у фільмі про афганську війну « Дев'ята рота».
Артур Смольянінов був прийнятий в групу театру «Современнік» у 2006. У дипломних спектаклях грав тата в «Сімейних ситуаціях» Біляна Срблянович, Вихорева у «Не в свої сани не сідай» А. М. Островського.
У сьогоднішньому репертуарі артиста — Солоний у виставі «Три сестри» А. П. Чехова, Датський король в «Ще раз про голого короля» Леоніда Філатова, Помпей і Гонець у виставі «Антоній & Клеопатра. Версія» Олега Богаєва і Кирила Серебреннікова за мотивами Вільяма Шекспіра, принц Гіальмар в «Мален» Моріса Метерлінка.
Артур Смольянінов входить до ради піклувальників фондів «Подаруй життя», організованого Чулпан Хаматової і Діною Корзун, що допомагає дітям з онкогематологічними захворюваннями, і «Галчонок», що допомагає дітям з органічними ураженнями центральної нервової системи. Неодноразово брав участь у благодійних акціях.
Творчість
Ролі в театрі
«Современник»
- «Три сестри» А. Чехова - Солоний
- «Антоній & Клеопатра. Версія» О. Богаева, К. Серебреннікова - Помпей, Гонець
- «Ще раз про голого короля» Л. Філатова - Датський король
- «Мален» М. Метерлінка - Гіальмар
- 2008 — «Шарманка» А. Платонова - Овсій
- 2009 — «Спектакль» М. Покрасса - Макс (Лаерт)
- 2009 — «Мурлін Мурло» Н. Коляди - Михайло
- «А вам не хотітся ль / Под ручку пройти? ..» (75 хвилин любові, поезії і музики)
- 2010 — «Джентльмен'» князь Олександр Сумбатов-Южина - Ларіон Ридлов
- 2011 — «Горбунов і Горчаков» за І. Бродському. Постановка Є. Каменьковіча — Горчаков
Фільмографія
- 1998 — «Хто, якщо не ми» - Толясік
- 2000 — «Тріумф / Щоденник Рудого» - «Книш»
- 2002 — "Таємний знак. Частина перша« - Іван» Вано "Іванович Савін
- 2002 — «Закон» - Андрій
- 2003 — «Шик» - Гека
- 2003 — «Папа» - Ленчик
- 2003 — "Таємний знак. Частина друга: «Повернення господаря»« - Іван» Вано "Іванович Савін
- 2003 — «Сищик без ліцензії» - лаборант
- 2004 — «Марс» - Григорій
- 2004 — " Таємний знак. Частина третя: «Формула щастя»« - Іван» Вано "Іванович Савін, призовник
- 2004 — «Штрафбат (телесеріал)» — «німецький офіцер»
- 2005 — «9 рота» - Рядовий / молодший сержант Люта «Лютий»
- 2005 — «Убойная сила 6» - Панін
- 2006 — «Дев'ять місяців» - Санітар Толік
- 2006 — «Останній забій» - Андрій
- 2006 — «Фартовий» - епізод
- 2006 — «ЖARA» - Артур, студент театрального вузу
- 2007 — «1612» - Костка, татарин
- 2007 — «Русалка» - епізод
- 2007 — «Слуга государів»
- 2007 — «Нірвана» - Валера Мертвий
- 2008 — «Той, хто гасить світло» - Олександр Орлов, лейтенант
- 2008 — «На краю стою» - Андрій Стахов, прикордонник
- 2008 — Stories on Human Rights
- 2008 — «Будь зі мною» - Роман
- 2009 — «Книга майстрів» - Янгул
- 2009 — «Я» - я
- 2010 — «Іронія кохання» - Антон
- 2010 — «Стомлені сонцем 2: Цитадель» - Юрка
- 2010 — «Ялинки» - злодій
- 2010 — «Дочка якудзи»
- 2010 — «Нереальна любов» - Грей
- 2011 — «Стомлені сонцем 2: Цитадель» - Юрка
- 2011 — «П'ять наречених» - Вадим Добромислов, льотчик, Герой Радянського Союзу
- 2011 — «Без чоловіків»
- 2011 — Самара - доктор Олег Самарін
- 2011 — «Фантом» - Юрій
- 2011 — «Іван Царевич і Сірий Вовк» - Сірий Вовк (озвучення)
- 2012 — «Духless» - Авдей
- 2012 — «Мій хлопець — ангел» - Ангел Серафим, Сергій
- 2012 — «Біла Гвардія» - Бойко
- 2012 — "Казка. Є" - Заєць
- 2012 — «Любов з акцентом» - Саша, новела Весілля
- 2013 — «12 місяців»
- 2013 — «Іван Царевич і Сірий Вовк 2» — Сірий Вовк (озвучення)
- 2013 — «Вісімка»
- 2013 — «Гетери майора Соколова»
- 2014 — «Забійний план» — Донцюс
Призи та нагороди
- Названий «Найкращим актором-підлітком» на VIII Міжнародному кінофестивалі дитячих фільмів в Артеку (за роль у фільмі «Хто, якщо не ми?»).
- Лауреат Молодіжної премії «Тріумф» (2007).
Факти
- Хрещений батько Артура — Іван Охлобистін
- Шанувальник творчості Єгора Лєтова.
- Артур є вболівальником футбольної команди «Спартак» (Москва).
Примітки
Посилання
- Артур Смольянінов на сайті IMDb (англ.)
- Офіційний сайт Артура Смольянінова(рос.)
- Неофіційний сайт Артура Смольянинова(рос.)
- Сторінка Артура Смольянинова на офіційному сайті театру «Современник»(рос.)
- Фонд «Подаруй життя»(рос.)
|
