Каюк
Каю́к (від тур. kayık, крим. kajyk — «човен») — назва невеликого плоскодонного рибальського човна. Мав довжину не більше 3–4 м, оснащувався 2 веслами. За основу конструкції слугувала звичайна довбанка - видовбаний стовбур дерева (найчастіше липи або верби), до якого набивали дошки (один ряд на другий), що скріплювалися дерев'яними цвяхами-втулками. Саме такими човнами послугувалися козаки в особистому господарстві та на рибальських промислах, коли розставляли сіті та неводи, перевозили рибу[1].
Див. також
Джерела та література
- Христич І. А. Каюк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Посилання
- Каюк // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 617. — 1000 екз.