Келоїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Келоїд (келоїдний рубець, патологічний рубець[1], грец. kele — пухлина та грец. éidos — вид; лат. keloid) — структурні зміни у епідермальному шарі шкіри людини після загоєння рани чи опіку. Особливий вид рубців, що впроваджуються в навколишні нормальні тканини.

Келоїд

Історія

В перше келоїди були описані єгипетськими хірургами приблизно у 1700 році до нашої ери. Барон Жан-Луї Аліберт (1768-1837) визначив келоїдні як "єдине ціле" в 1806 році. Він назвав їх "cancroïde", пізніше зміни імені в "chéloïde", щоб уникнути плутанини з раком. Слово походить від грецького "χηλή", чолі, що означає "копито", чи у сенсі "крабова колишня", і суфікс "як". Протягом багатьох років, клініка барона Сен-Луїс за адресою Париж (Франція) була світовим центром для дерматології.[джерело?] За всю історію лікування келоїдних і гіпертрофічних рубців було запропоновано велику кількість методик, які давали певний ефект, але не приводили до надійного вирішення проблеми. В даний час найбільш поширені види лікування гіпертрофічних і келоїдних рубців перелічені у розділі терапія.

Класифікація

  • Келоїд справжній (спонтанний) — виникає на візуально незміненій шкірі, виділяється на 5-8 мм над поверхнею шкіри, є білястого або рожевого кольору та щільної консистенції, з гладкою блискучою поверхнею.
  • Помилковий келоїд — розвивається на місці рубця після травми (механічної, термічної, хімічної та ін) або гнійного захворювання (наприклад, фурункула). Його ріст зазвичай починається через 1-3 міс після епітелізації рани. Типовим є відсутність паралелізму між тяжкістю травми і виразністю келоїдних рубців, вони можуть виникати навіть після незначних ушкоджень (укол, укус комахи) і часто після опіку III-A ступеня.

Характеристика

Етіологія та патогенез

Післяопераційний келоїдний рубець

Статеві особливості

Дуже часто келоїдні рубці розвиваються у дівчат та молодих жінок. Також до утворення келоїду схильні рубці в тих частинах тіла, в яких шкіра піддається сильному натягу. Досить часто схильність до виникнення келоїдних рубців передається спадково. У людей з темнішим кольором шкіри, келоїдні рубці виникають вдесятеро частіше. У випадках відомої схильності необхідно особливо ретельне виконання дерматоскопії у дерматолога та профілактичних заходів з метою профілактики рубців.

Фактори ризику, що спричиняють утворення

  • Певні області тіла (область грудини, спина);
  • Підвищений натяг шкіри;
  • Темний колір шкіри;
  • Молодий вік;
  • Жіноча стать;
  • Спадкова схильність;
  • Гормони (естроген, тироксин).

[джерело?]

Формування

Келоїд формується протягом тривалого часу після загоєння рани, зазвичай через 13 місяці після загоєння рани. Це обумовлено масивною надлишковою продукцією волокон сполучної тканини, яка продовжує рости у зоні рани, і проростає в здорову шкіру.

Клінічні прояви

Пухлиноподібне розростання грубої волокнистої сполучної тканини шкіри. При гістологічному дослідженні виявляють подовжені покручені пучки еозинофільно пофарбованого гіалінізованих колагену, витончення сосочків дерми і зниження еластичності волокон. Морфологічну основу келоїду становить надлишково зростаюча незріла сполучна тканина з великою кількістю атипових гігантських фібробластів, які тривалий час знаходяться у функціонально активному стані. У келоїдах мало капілярів, огрядних і плазматичних клітин. Зростання відбувається протягом декількох тижнів, іноді місяців, після чого розміри келоїд не змінюються до кінця життя пацієнта. Стабілізація стану келоїдних рубця зазвичай настає через 2 роки після його появи. Характерно, що келоїдні рубці практично ніколи не виразкуються.

Стадії розвитку

  1. Стадія епітелізації — означає, що травмовану ділянку покривається тонкою плівкою плоского епітелію, через 7-10 днів починає грубішати і злегка ущільнюється, колір його з рожевого стає більш блідим. У такому стані рубець знаходиться 2-2,5 тижні.
  2. Стадія набухання — характеризується збільшенням рубця, хворобливістю при контакті з ним, рубець вже височить над рівнем шкіри. Через 3-4 тижні болючість зменшується, а почервоніння посилюється, набуваючи ціанистий (синюватий) відтінок.
  3. Стадія ущільнення — рубець ущільнюється на всьому протязі, осередково покривається щільними бляшками, стає горбистим і зовні нагадує келоїд.

Діагностика

Диференціальний діагноз

Келоїди диференціюють з гіпертрофічними рубцями, дерматофібромами, інфільтруючим базальноклітинним раком (підтверджується лише при біопсії).

Лікування

Методи лікування:

Див. також

Примітки

  • Кортикостероїди

http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3703/kortikosteroidi

http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=24905

http://biomedicina.com.ua/kortykosterojidy-zahalna-harakterystyka/

http://momandkids.net.ua/likarski-preparaty/5115-korotkosteroidy.html

  • Тріамцинолон

http://preparaty.org/info/2176

  • Тріамцинолону Ацетонід

http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2280/triamcinolonu-acetonid

http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=9202

http://www.piluli.kharkov.ua/drugs/drug/1841/

  • Тріамцинолону Гексацетонід

http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2281/triamcinolonu-geksacetonid

http://msvitu.com/archive/2008/september/article-5.php?print=1

Література

  • В.М.Скрипник. Профілактика патологічних рубців обличчя та шиї. Ел.джерело 2012
  • Marneros A. G. Keloids–clinical diagnosis, pathogenesis, and treatment options / A. G. Marneros, T. Krieg // J. Dtsch. Dermatol. Ges. – 2004. – Vol. 2, № ll. – P. 905-913.

Посилання

  1. Келоїдні і гіпертрофічні рубці
  2. Рубці і шрами. Видалення рубців: шліфування і видалення. Келоїдні рубці та їх видалення
  3. Види рубців
  4. Келоїдні рубці – симптоми, лікування, профілактика, причини – Хвороби і стану на
  5. НАКАЗ МІНІСТРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ВІД 27.12.2011 № 977. КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ З АКУШЕРСЬКОЇ ДОПОМОГИ «КЕСАРІВ РОЗТИН»
  6. Келоїдні рубці: причини і лікування
  1. ↑ (англ.)Richard Baker, Fulvio Urso-Baiarda, Claire Linge, Adriaan Grobbelaar, "Cutaneous Scarring: A Clinical Review", Dermatology Research and Practice, vol. 2009, Article ID 625376, 7 pages, 2009. https://doi.org/10.1155/2009/625376 Ел.джерело
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Келоїд&oldid=30865074