Зцілення глухонімого з Десятимістя
Зцілення глухонімого з Десятимістя — євангельська подія, одно з чудес Ісуса Христа описана у Євангелії від Марка: Мк. 7:31-37.
Подія
Згідно з євангельською розповіддю, Ісус повертається через Десятимістя до Галилейського моря із подорожі містами Тир та Сидон, де відбулося зцілення дочки хананеянки. Ця подорож виглядає, що дала нагоду побути йому на самоті із учнями і з неї є лише один епізод:
І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя. І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав. І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої у вуха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика; а глянувши на небо, зідхнув та й каже: Ефата, тобто: Відкрийся! І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити. І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували. І, зачудовані понад усяку міру, говорили: Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову — німим. (Мк. 7:31-37).
Ісус послужився тими матеріальними знаками, щоб збудити віру у глухонімого та використав їх для символізму, перебуваючи у країні поган.
Посилання
Джерела
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
- Джузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 415—416.
