Вознесіння Господнє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вознесіння)
Перейти до: навігація, пошук
Джотто ді Бондоне (1267–1337). Вознесіння Христа. Капелла Скровені в м. Падуя, Італія

Вознесі́ння Госпо́днє (грец. Ἀνάληψις τοῦ Κυρίου, лат. Ascensio Domini) — вознесіння Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після Воскресіння Господнього. У християнстві ця подія відзначається великим святом, яке завжди припадає у четвер 40-го дня по Христовому Воскресінні. З цього приводу народне прислів'я каже: «Не прийдеться в середу Вшестя». У Католицькій церкві Вознесіння Господнє має найвищий статус — торжества. Згідно з християнським вченням після воскресіння Христа, через сорок днів Бог забрав Його на Небо, хоч до цього Він ходив по землі. Це останній день, коли можна вітатися словами «Христос воскрес!». Опісля Вшестя це вже заборонялося. Також у храмах ховають плащаницю. Інша назва — Вше́стя.

Джерела свята[ред.ред. код]

Джерела трьох перших сторіч нічого не говорять про це свято. Не згадує про нього й письменник Оріген (+ к.251), який вираховує християнські свята в 8-ій книзі свого твору «Проти Цельсія». Знавці обряду притримуються думки, що в перших трьох віках це свято святкували разом зі святом Зшестя Св. Духа. Сильвія Аквітанська не називає це свято Вознесінням, а тільки «сороковим днем після Пасхи».

У IV столітті свято Господнього Вознесіння стає загальнознаним.

Свято Вознесіння звеличили своїми проповідями св. Іван Золотоустий, св. Григорій Ніський, св. Епіфан Кипрський, Лев Великий та інші. У 390 році за кошти християнки з Рима Пойменії на місці Вознесіння побудовано Храм Вознесіння на Оливній горі у Єрусалимі.

Фольклорні звичаї[ред.ред. код]

На цю відзнаку люди випікали обрядове печиво у формі драбинок, «щоб було по чому Ісусові вилізти на небо». Такий ритуальний хлібець носили на могилки, щоб в останнє разом пом'янути померлих.

Крім печива, готували також пласкі млинці з пшоняного борошна, у деяких місцях пекли паски і фарбували крашанки на поминки.

Селяни в цей день обходили свої посіви, качали на них крашанки, оскільки «на Вшестя вже починає викидати колос». До цього дня намагалися повністю обсіятися, бо через десять днів буде Трійця.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • 26 травня 1093 року, в день Вознесіння Христового, відбулася битва на річці Стугна, в якій руське військо було розбите половцями[1]. На думку руського літописця ця поразка була бичем Божим «щоб коли-небудь, смирившись, ми опам’яталися, [одійшли] од злої путі. Через це в празники Бог насилає нам тужбу, як воно сталося в се літо...»[2].

Посилання[ред.ред. код]

Фольклорні звичаї

Примітки[ред.ред. код]

  1. Літопис руський... С. 134
  2. Літопис руський... С. 135

Джерела[ред.ред. код]

  • Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009.
  • Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989.

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вознесіння Господнє