Глушкевич Маріян Феофілович
Глушкевич Маріян Феофілович | |
---|---|
Народився |
31 березня 1877 або 1877 Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Помер |
17 липня 1935 або 1935 Львів, Польська Республіка |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Діяльність | поет, журналіст, політик |
Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
Знання мов | російська і польська |
Членство | Товариство імені Михайла Качковського |
Жанр | оповідна поезіяd |
Маріян-Костянтин Феофілович Глушке́вич (31 березня 1877, село Дидьова, нині Боберка Турківського району Львівської області — 17 липня 1935, Львів) — галицький громадський діяч і поет-модерніст москвофільського напряму.
Біографія
Маріян Глушкевич закінчив юридичний факультет Львівського університету — пізніше освіта дозволила йому виступити як захиснику на політичному процесі проти Сандовича та товаришів, де він захищав Семена Бендасюка. Під час Першої світової війни працював у російській військовій адміністрації у Перемишлі, виконуючи функції міського голови, після відступу російських військ виїхав до Росії. Спочатку проживав у Києві, потім переїхав до Ростова-на-Дону, де працював юристом у банку. Під час перебування у Ростові надрукував публіцистичну роботу «Погляд на минуле, сучасне і майбутнє Прикарпатської Русі». Неприйняття більшовизму та туга за рідним краєм змусили його залишити СРСР, у 1920 році. Майже все подальше життя Глушкевич прожив у Львові. На початку 1920-х років був доцентом Львівського таємного університету. До 1928 року він очолював товариство ім. Качковського, згодом поступово відійшов від активного громадського життя, писав статті на юридичну тематику у деякі українські видання. Помер у Львові, був похований на Личаківському цвинтарі. Феофіл Глушкевич був одружений з донькою громадського діяча Богдана Дідицького[2]
Творчість
Писав російською, зрідка українською мовами. Видав три поетичні збірки. Як вказував літературний критик та етнограф Юліян Яворський, поетика Глушкевича базувалась на традиціях класичної російської поезії та у певній мірі перекликалася з Фетом та іншими поетами-ліриками того часу[3].
Примітки
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 393. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ В. P. Ваврикъ. Члены Ставропигіона за 350 лѣтъ. (1586—1936).
- ↑ Новейшая червонорусская лирика — Львів, 1902
Література
- Глушкевич Маріян // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 389.
- Рибалко О. Л. Глушкевич Маріан-Костянтин Феофілович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 432.
- Аристов Ф. Мариан Феофилович Глушкевич. — Львов, 1929.
|