Марфівка (Керченський район)
| село Марфівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Ленінський район |
| Рада | Марфівська сільська рада |
| Облікова картка | Марфівка |
| Основні дані | |
| Населення | 1 235 осіб |
| Поштовий індекс | 98246 |
| Телефонний код | +380 6557 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°11′53″ пн. ш. 36°05′29″ сх. д. / 45.19806° пн. ш. 36.09139° сх. д.Координати: 45°11′53″ пн. ш. 36°05′29″ сх. д. / 45.19806° пн. ш. 36.09139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
39 м[1] |
| Водойми | Марфівське озеро, річка Узунлар |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Марфівка, вул. Леніна, 13а |
| Карта | |
  Марфівка | |
 Марфівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ма́рфівка (до 1948 року — Давут-Елі, крим. Davut Eli) — село в Україні, у Ленінському районі Автономної Республіки Крим. Неподалік села протікає річка Узунлар, від назви села походить також назва місцевого Марфівського озера.
Археологічні розвідки
Неподалік Марфівки виявлено залишки поселення доби пізньої бронзи, тут же і поблизу Новоселівки — двох античних поселень IV—III ст. до н. ери.[2]
Історія
Станом на 1886 рік у болгарській колонії Марфівка Кишлавської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 695 осіб, налічувалось 61 дворове господарство, існували православна церква, школа та лавка[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1358 осіб (712 чоловічої статі та 646 — жіночої), з яких 1300 — православної віри[4].
Постаті
- Ібадуллаєв Ленур Алімович (1992—2018) — боєць Добровольчого Українського Корпусу. Учасник російсько-української війни.
Примітки
- ↑ weather.in.ua
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-218. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Джерела
| |||||||||||||
| ||||||||||||||
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |