Чапала
| Чапала ісп. Lago de Chapala | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 20°20′9.8806288203923e-08″ пн. ш. 103°0′1e-07″ зх. д. / 20.3333333333608° пн. ш. 103.000000000028° зх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Мексика | |||
| Регіон |
Халіско Мічоакан | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 1100 км² | |||
| Висота | 1524 м | |||
| Глибина макс. | 10 м | |||
| Довжина | 80 км | |||
| Ширина | 18 км | |||
| Об'єм | 7897 кубічний гектометр | |||
| Вода | ||||
| Період оновлення | 10,2 рік[1] | |||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Lerma Riverd | |||
| Витікають | Ріо-Гранде-де-Сантьяго | |||
| Країни басейну | Мексика | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | Рамсарське угіддя | |||
| Geonames | 3977024 | |||
  Чапала (Мексика) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Чапала у Вікісховищі | ||||
Чапала (ісп. Lago de Chapala) — найбільше в Мексиці прісноводне озеро. Площа озера — 1112 км²[2] (за іншими даними — 1038 км). Середня глибина озера близько 7 метрів, максимальна — 33 метри (за іншими даними — 9 або 13 метрів[3]). Розташоване на висоті 1524 метри над рівнем моря. Об'єм озера — 8148 км³. Протяжність озера із заходу на схід — 80 км, з півночі на південь — 18 км[4]. Площа водозбірного басейну — 48 224 км².
Географія
Знаходиться в 40 км на південний схід від Гвадалахари, в південній частині Мексиканського нагір'я, між гірською системою Західна Сьєрра-Мадре та Трансмексиканським вулканічним поясом, на кордоні штатів Халіско і Мічоакан[4].
Вік озера був встановлений за допомогою вуглецевого аналізу 14 зразків деревини, знайдених в донних відкладеннях. Дослідження показали, що вік озера становить близько 38000 років. Згідно з дослідженнями, воно утворилося в період пізнього плейстоцену, геологічної епохи, яка охоплювала часовий відрізок від 1000000 до 25000 років тому[5].
Береги озера складені базальтами, ріолітамі і андезитами вулканічного походження[4].
Опис
В озеро впадають річки Лерма[es] (найдовша з річок, що повністю протікають мексиканською територію), Ла-Пасьон[ru] та ін. Єдина річка, що витікає з озера — Ріо-Ґранде-де Сантьяго[6]. Відомості про глибину озера суперечливі: середня — 7 м[7]; від 4 до 7 м[8].
У басейні озера і Ріо-Гранде-де-Сантьяго мешкає 15,6 % населення Мексики[2].
Фауна
Озеро Чапала привертає велику кількість різноманітних птахів, як місцевих видів, таких як рожевий пелікан, так і перелітних, в тому числі рогодзьобого пелікана. З 1982 по 1995 рік біологи зареєстрували на озері 153 видів птахів. З них 54 види мешкають в його околицях постійно, а 50 % зареєстрованих пернатих є міграційними видами. Озеро має велике значення для розмноження різних видів чаплі, що мешкає на озері цілий рік, і в той же час є місцем зимівлі водних мігрантів, таких як сивкоподібні та качки[9].
-
Озеро Чапала -
Закат на озері Чапала. -
Чапля на озері. -
Озеро в ясну погоду. -
Екологічні проблеми
У 2009 році озеро Чапала було внесено до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення в рамках Рамсарської конвенції[10].
Озеро є основним джерелом питної води міста Гвадалахари[4]: 60 % води, що надходить в місто, йде з Чапали[11]. За даними досліджень, в басейновому окрузі Лерма — Чапала — Сантьяго виявлені значні наслідки втручання людини в природний водообіг, що вплинуло на гідрологічний цикл системи і, як наслідок, знизило щорічний обсяг води, що надходить в озеро. Крім того, на рівень води в озері вплинули кліматичні умови — кілька періодів посухи високої інтенсивності[2]. Дефіцит води в озері становить близько 1,7 км³[12]. Дослідження 2016 року віднесло озеро до розряду лужних оліготрофних озер через велику кількість водних рослин — рослин виду Eichhornia crassipes (водяний гіацинт)[8].
Через надмірну експлуатацію водних ресурсів озера та вирубку лісів на його берегах існує загроза зниження рівня і якості води в Чапале, що пов'язано також з попаданням в нього стічних вод з міських дренажних систем, зі збільшенням кількості відходів сільського господарства і тваринництва, що надходять з довколишніх районів[8].
Урагани, що почастішали останнім часом, змінили ситуацію: в жовтні 2018 року рівень води в озері, за даними Інституту астрономії і метеорології (IAM) Університету Гвадалахари (UdeG), вперше за 18 років показав збільшення загального обсягу на 81 %[13].
Етимологія
За існуючими версіями, назва Чапала може походити від науатльського «місце маленьких ваз або горщиків», «місце коників над водою» або з слова мови кока, що позначає «мокре місце»[14].
Значення озера
Озеро займає важливу нішу в економіці і культурі країни, так як є джерелом прісної води для великого міста, приносить дохід численним рибалкам, виступає в якості популярного туристичного об'єкта[15] і є історичним пам'ятником природи.
З 2013 року муніципальні та урядові організації, екологи та активісти, НВО і громадські діячі проводять різні заходи, з тим щоб міжнародний Комітет розглянув питання про включення Чапали до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО:
- це найбільше природне прісне озеро Мексики і місце проживання ендемічних представників фауни;
- озеро має культурне та історичне значення; так, розташований серед його вод острів Скорпіон є сакральним місцем для корінного народу — індійців уічоль[16];
- Чапала грає важливу роль в економіці країни як туристичний об'єкт;
- з назвою озера Чапала пов'язані літературні та художні персонажі[17].
Див. також
Примітки
- ↑ http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/NAM-59
- ↑ а б в J. Villanueva Díaz, J. Cerano Paredes, J. de Dios Benavides, D. W. Stahle, J. Estrada Ávalos, V. Constante García, M. Tostado Plascencia. Reconstrucción de los niveles del lago de Chapala con series dendrocronológicas Taxodium mucronatum Ten. // Revista mexicana de ciencias forestales. — 2012. — V. 3, no 14 (9 noviembre). — P. 55—68.
- ↑ A. Rodríguez Langone. Problemas de la cuenca Lerma-Chapala-Santiago // Relaciones (COLMICH, Zamora). — 1999. — V. 20, no 80 (9 noviembre). — P. 155—192.
- ↑ а б в г K.M. Helbig. El Lago de Chapala en México y su desecamiento // Boletín del Archivo Histórico del Agua. — 2003. — V. 8, no 4 (9 noviembre). — P. 27—47.
- ↑ How Lake Chapala, Mexico's largest lake, was formed | Geo-Mexico, the geography of Mexico (англ.). geo-mexico.com. Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ Аркуш карти F-13-Г.
- ↑ Lake Chapala, Mexico (англ.). earthobservatory.nasa.gov. 30 серпня 2004. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ а б в A.-S. Membrillo-Abad, M.-A. Torres-Vera, J. Alcocer, R.M. Prol-Ledesma, L.A. Oseguera, J.R. Ruiz-Armenta. Trophic State Index estimation from remote sensing of lake Chapala, México // Revista mexicana de ciencias geológicas. — 2016. — Vol. 33, no. 2 (9 November). — P. 183—191.
- ↑ Ficha AICA. 4 листопада 2013. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ Lago de Chapala será declarado sitio Ramsar // Fondo para la Comunicación y la Educación Ambienta. — 2018. — 3 diciembre.
- ↑ Прыгов Д.Д., Давыдов М.П. За птицей кецаль. — Москва : Мысль, 1986. — 156 с.
- ↑ S. Vargas, E. Mollard. Los retos del agua en la cuenca Lerma-Chapala. Aportes para su estudio y discusion. — México, 2005. — 255 с.
- ↑ El lago de Chapala tiene una recuperación histórica; en riesgo edificaciones en Ajijic y Jocotepec. udgtv.com (ісп.). Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- ↑ Enciclopedia de Los Municipios y Delegaciones de México. Estado de Jalisco. Chapala (ісп.). Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ Shrinking Lake Chapala. earthobservatory.nasa.gov. Процитовано 31 січня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ The sacred geography of Mexico's Huichol Indians | Geo-Mexico, the geography of Mexico (англ.). geo-mexico.com. Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ Will UNESCO give World Heritage status to Lake Chapala? | Geo-Mexico, the geography of Mexico (англ.). geo-mexico.com. Процитовано 1 лютого 2019.
Література
- Estrategia general para el rescate ambiental y sustentabilidad de la cuenca Lerma-Chapala. — Instituto Mexicano de Tecnología del Agua, 2009.
- Ficha Informativa de los Humedales de Ramsar (FIR) – Versión 2006-2008 (PDF). Процитовано 31 січня 2019.