Населення Мексики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зростання населення
Штати Мексики за густотою населення

Населення Мексики — 112 322 757 осіб[1] (згідно з даними перепису 2010), що виводить її на на перше місце серед іспаномовних країн у всьому світі. Також це друга за кількістю населення країна Латинської Америки (після португаломовної Бразилії) та друга за кількість населення у Північній Америці (після США).

Статей розподіл населення: 57,464 мільйона жінок і 54,858 мільйона чоловіків

Найвища густота населення — в Несауалькойотль (Nezahualcoyotl) в штаті Мехіко: 17 537 чоловік на км²[2]. Сучасний етнічний склад включає представників трьох основних груп: европейців, місцевих індіанців і африканців. Білі становлять 5 %, метиси 63 %, індіанці 30 % і 2 % інші групи (азіати, мулати та негроїди)

В 2005 році на кожну жінку припало 2,4 дітей і цей показник продовжує швидко падати.

Згідно зі статистикою, приблизно 40 % населення Мексики проживають в п’ятьох штатах: 14 млн в Мехіко, 8,7 млн в Федеральному окрузі, 7,1 млн в Веракрусі, 6,6 млн в Халіско и 5,4 млн в штате Пуебла. Менше всього мексиканців живе в штаті Південна Нижня Каліфорнія — всього 512 тис. чоловік.

84 % мексиканців проживають у власних домівках та окремих квартирах, 19,6 % мають вдома комп'ютер.

В 1994 році Мексику прийняли в клуб багатих країн (OECD). За кількістю багатих сімей мексиканці стоять на четвертому місці (післе США, Німеччини, Японії), але при цьому 60 % населення проживають у бідності, а 27 % нижче порогу бідності.

З 100 млн мексиканців понад 50% ще не досягли 20 років. Приріст населення становить 1,6 % в рік.

В Мексиці практично нема іноземних працівників, за виключенням штата Чьяпас, де в сільському господарстві працюють сезонні робітники з Гватемали. В 1970-ті та 1980-ті роки біженці з країн Центральної Америки, де проходили громадянські війни, шукали постійну роботу в Чьяпасі та інших районах Мексики.

В кінці 1990-х років приблизно 22 % працездатного населення Мексики були зайняті в сільському господарстві, 19 % — в промисловості, 13 % — в торгівлі, 7 % — в будівництві, а інші — в сфері послуг.

Етнічний склад країни[ред.ред. код]

Корінні мови Мексики (лише мови та групи мов з більш ніж 100 тис. носіїв

За культурними особливостями етнологи ділять індіаців на 62 етнічні групи, причому приблизно 30 з них мають свою мову. Найбільша за чисельністю група — науатль в Центральній Мексиці (приблизно 1,3 млн чоловік), а також нащадки майя в Чіапасі, Табаско та на півострові Юкатан (800 тис. чоловік). Численні також сапотеки, міштеки, тараумара и отомі.

60 % населення складають іспано-індіанські метиси, 29 % — індіанці різних племен, 10 % — нащадки європейців і 1 % — інші нечисленні народності.

10-14 % населення Мексики належать до америндської групи індіанських племен[3], проте лише половина з них (5,4 % всього населення) досі використовують америндські мови, а десята частина (1,2 % всього населення) взагалі не знають іспанської[4]. Найбільший відсоток людей, котрі ідентифікують себе як америндці, або розмовляють америндськими мовами, в штатах Юкатан (56 %), Оахака (48 %), Кінтана-Роо (39 %), Чіапас (28 %), Кампече (27 %), Ідальго (24 %), Пуебла (19 %), Ґерреро (17 %), Сан-Луїс-Потосі (15 %) and Веракрус (15 %)[5]. Оахака — штат з найбільшою кількістю корінного населення та корінних мов в Мексиці.

За приблизними оцінками, протягом трьох століть колоніального правління у Мексику мігрувало 300 тис. іспанців. Вони укладали шлюби з індіанцями, і сьогодні метиси переважають у складі населення Мексики. Більшість негрів (близько 200 тис.), завезених у колоніальний період для роботи на шахтах і плантаціях, була асимільована місцевим населенням.

Після досягнення незалежності великомасштабної імміграції у Мексику не спостерігалося. Однак можна виділити два періоди — під час правління Діаса, коли у країну прибуло близько 11 тис. італійських іммігрантів, і безпосередньо після громадянської війни в Іспанії (1936–1939 роки), коли у Мексику в пошуках політичного притулку приїхало близько 25 тис. біженців. Невелика кількість китайців, японців, німців, англійців, французів й інших європейців також іммігрували в Мексику. З середини XX століття найбільші міграції населення відбувалися між Мексикою і США.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]