Капралов Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:55, 24 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капралов Володимир Васильович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження8 липня 1981(1981-07-08)
 УРСР, Вільнянськ
Смерть31 березня 2017(2017-03-31) (35 років)
Україна Україна, Дніпро
(помер від поранень)
ПохованняВільнянськ
Військова служба
Роки служби2015—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Зовнішні відеофайли
 Порятунок героя на YouTube // Вікна-новини, 14.03.2017

Володи́мир Васи́льович Капра́лов (нар. 8 липня 1981(19810708), м. Вільнянськ, Запорізька область, Українська РСР — 31 березня 2017, м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1981 року в місті Вільнянську на Запоріжжі, у робітничій родині Людмили Миколаївни та Василя Васильовича Капралових. Закінчив міську школу № 3, потім навчався у Вільнянському професійно-технічному училищі, де здобув спеціальності маляра-штукатура та зварювальника. Працював на підприємствах ТОВ НВП «РІСТ», «Агрошляхбуд», молокозаводі, ТСЦ «Простор». До війни працював будівельником, їздив на заробітки до РФ.

Під час російської збройної агресії проти України у серпні 2015 року призваний за мобілізацією як доброволець. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції у складі 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя». У лютому 2017 підписав контракт на військову службу в 92 ОМБр.

Старший солдат, гранатометник 92-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область.

12 березня 2017 року внаслідок мінометного обстрілу поблизу м. Мар'їнка на Донеччині дістав численні осколкові поранення голови, тулуба та кінцівок, закривши собою двох побратимів. Перебував у стані коми в Обласній клінічній лікарні ім. Мечникова у Дніпрі. 9 годин тривала операція з видалення осколків, ще понад два тижні Володимир боровся за життя, але 31 березня його серце зупинилося[1][2].

Похований 2 квітня на Павлівському кладовищі Вільнянська[3].

Мати померла навесні 2016 року, залишилися батько, сестра Ольга, син Олександр 2008 р.н.

Нагороди та звання

  • Указом Президента України від 2 вересня 2017 року № 259/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
  • Розпорядженням голови обласної ради від 27 листопада 2017 року № 514-н нагороджений відзнакою Запорізької обласної ради — орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеню (посмертно)[5].
  • Рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 14 вересня 2017 року № 106 присвоєне звання «Почесний громадянин міста Вільнянська» (посмертно).

Вшанування пам'яті

8 травня 2018 року у Вільнянській гімназії «Світоч» відбулася урочиста лінійка, присвячена відкриттю пам'ятної дошки на честь колишнього учня школи Володимира Капралова[6][7].

Примітки

Посилання