37-й окремий мотопіхотний батальйон «Запоріжжя»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
37-й окремий мотопіхотний батальйон «Запоріжжя»
Емблема 37омпбЗапоріжжя (польова).png
Нарукавний знак батальйону
Засновано 4 вересня 2014 року
Країна Україна Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЗ МВ.svg Механізовані війська
Чисельність батальйон
У складі
56th Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg
 56 ОМПБр
Гарнізон/Штаб Запорізька область, Широке (до травня 2015-го)[1]
Війни/битви

Війна на сході України

Командування
2014—2015 підполковник Олександр Лобас
Знаки розрізнення
Знак
розрізнення		 37-й БТрО ЗСУ (емблема).png
Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

37-й окремий мотопіхотний батальйон «Запоріжжя» (37 ОМПБ, в/ч А3137, пп В6266) — батальйон ЗСУ, початково створений як 37-й БТрО на території Запорізької області.

Створення[ред. | ред. код]

У квітні 2014 року в Запорізькій області був сформований 23-й БТрО «Хортиця». З огляду на те, що область розташована на напрямку ймовірного удару з боку незаконно створених збройних формувань ДНР і ЛНР, на початку вересня 2014 року розпочалося створення додаткового, 37-го батальйону територіальної оборони. Як зауважив один із фундаторів нового підрозділу:

Якщо буде пробиватися дорога в Крим, як це планувалося спочатку Путіним, вона буде пробиватися саме через Запорізьку область. По дорозі в Маріуполь, Бердянськ, Херсон, Крим.[2]

Ініціаторами створення батальйону стали ГО «Самооборона Запоріжжя» та «Всеукраїнська громадська організіція „Ніхто крім нас“», яка об'єднує ветеранів-афганців[3]. Бійці 37-го БТрО використали девіз та символіку цієї ветеранської організації при створенні батальйону[4].

4 вересня 2014 року була підписана директива Генерального штабу, яка офіційно затвердила 37-й БТрО у складі Сухопутних військ ЗСУ, що дозволило вїйськкоматам Запоріжжя розпочати комплектування нового підрозділу в добровільному порядку (за контрактом) та за призовом під час мобілізації. Формування батальйону проходило на основi Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу»[5], «Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України»[6], наказу Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»[7].

Командиром батальйону був затверджений майор запасу Олександр Лобас, який брав активну участь у забезпеченні громадського спокою на Запоріжжі весною-літом 2014 року; 17 жовтня за успішне проведення бойового злагодження 37-го БТрО йому присвоїли звання підполковника[8]. Особовий склад батальйону з допомогою Запорізької ОДА обладнав для себе військове містечко на території Українського центру льотної підготовки (УЦЛП) розташованому в селі Широке. 7 жовтня заступник військового комісара Запорізької області по роботі з особовим складом полковник Михайло Логвінов повідомив громадскість, що 37-й БТрО наповнений на 50 відсотків добровольцями, які «відзначаються високим бойовим духом, готовністю до виконання завдань по забезпеченню незалежності та територіальної цілісності української держави»[9]. Наприкінці жовтня батальйон був повністю укомплектований, особовий склад пройшов належний вишкіл.

Склад[ред. | ред. код]

Штатна чисельність батальйонiв територіальної оборони мирного часу була визначена в 426 військовослужбовців[10]. Структурно, батальйони ТрО складалися з управління батальйону, трьох рот — однієї стрілецької (штурмової) та двох охоронних, а також спеціальних взводів та відділень — механізованих, саперних, розвідувальних, снайперських тощо, які формувалися при потребі. На 22 вересня в батальйон було зараховано 250 добровольців із яких 115 новобранців ще не служили у ЗСУ. В урочистій обстановці вони склали Присягу на вірність народу України[11][12]. 37-й БТрО складається із добровольців та мобілізованих запоріжчан, а також з представників інших регіонів країни; всі бійці зробили свідомий вибір служити саме у цьому підрозділі. В жовтні, з метою доукомплектування до 37-го БТрО передали одну роту 40-го БТрО[13].

В батальйоні представлені різні верстви суспільства: від професійних військових, таких як комбат Олександр Лобас чи керівник інженерної служби батальйону Володимир Константинів, до корінних гірників, таких як гірничий майстер Олександр Сарака з ТОВ «Гірничодобувна компанія „Мінерал“» з міста Пологи, Запорізька область[14][15]. Командир штурмової роти 37-го БТрО Валерій Кірик так охарактеризував гірників-пологівців зі своєї роти:

Україна не готувалася до війни, тим паче з Росією. Ворогами виявилися наші друзі, брати. Якби хтось років п’ять тому припустив, що таке може трапитися, його б засміяли. Одне можу сказати, з такими хлопцями, як пологівці, у ворога нема шансів. Вони зможуть захистити рідний край, а тому перемога за нами[16].

Спорядження[ред. | ред. код]

Особовий склад батальйону отримав штатну легку стрілецьку зброю та РПГ-18. З засобів пасивного захисту у вересні були наявні лише сталеві шоломи радянського зразку. По прибуттю у жовтні до зони проведення АТО особовий склад батальйону був доозброєний та одержав більш надійне захисне спорядження.

Діяльність[ред. | ред. код]

З перших днів існування батальйону розпочалася інтенсивна бойова підготовка особового складу на полігоні по місту його постійної дислокації. Вона включила заняття з рукопашного бою, тактико-спеціальної, інженерної, топографічної та розвідувальної підготовки, а також вогневу підготовку[9]. Військовослужбовці наполегливо вдосконалювали навички ведення вогню з автоматичної зброї та гранатометів[17].

Наприкінці жовтня 37-й БТрО вирушив в зону проведення АТО на сході України, де розпочав свою діяльність із забезпечення проведення виборів в Верховну Раду на звільнених територіях[18]. В листопаді, — бійці 37-й БТрО діяли в районі донецького аеропорту[19]. Частину з них наприкінці листопада перекинули під Дебальцеве[20].

25 червня 2015 року близько полудня під Комінтерновим розвідувальна група потрапила в засідку та вступила у ближній бій з противником. Солдат батальйону «Запоріжжя» Анатолій Дубовик лишився прикривати відхід побратимів, відстрілювався до останнього. Дистанція між розвідгрупою та терористами була близько 10 метрів, бій тривав приблизно 15 хвилин. Зазнав поранення осколком у голову від обстрілу з РПГ. Евакуйований до Маріуполя, врятувати життя не вдалося, помер через 2 години. У бою поранень зазнав ще один вояк. Анатолій прикрив відхід групи з 9 вояків.

З жовтня 2015-го група під керівництвом Романа Карася отримала бойове завдання перетнути річку Кальміус та, не виходячи на територію, контрольовану терористами, зайняти пости для спостереження за їх діями. 4 жовтня троє бійців 37-го батальйону вирушили на виручку побратимам з батальйону «Донбас», які підірвалися на міні в секторі «М» поблизу села Павлопіль Волноваського району. Під час руху військовики підірвалися на «розтяжці» з міною біля села Пищевик. Роман Карась загинув, решта зазнали поранень.

15 лютого 2016 року трагічно загинув солдат Танський Вадим Юрійович[21]. 1 березня 2016 року під час несення служби поблизу села Касянівка Володарського району загинув солдат Воронов Дмитро Станіславович[22]. 1 березня загинув під час несення служби поблизу села Касянівка Володарського району (Донецька область) солдат Воронов Дмитро Станіславович[23]. 29 травня у секторі «Маріуполь» в районі Павлопіль — Гнутове загинув старший солдат Денис Богданов. 13 вересня 2016 року загинув на блокпості поблизу смт Зайцеве (Бахмутський район) внаслідок артилерійського обстрілу терористами зі 152-мм гармат 2А36 «Гіацинт-Б» молодший сержант Олександр Гулькевич. 15 лютого 2017 року трагічно загинув в районі смт. Донське (Волноваський район) молодший сержант Сазонов Леонід Олександровичч[24].

6 червня 2018 року загинули молодший сержант Ігор Французан[25] та солдат Степан Литковець.

Шефська допомога[ред. | ред. код]

Трудові колективи та громадські організації Запорізької області взяли шефство над новоствореною військовою частиною[26]. Так, наприклад, ВАТ «Запорізький феросплавний завод» одразу ж перевів на рахунок батальйону п'ятсот тридцять тисяч гривень на обладанання військового містечка[27]. І після вiдправки батальйону в зону АТО волонтери та просто небайдужі запоріжчани не залишилися осторонь побутових проблем військовослужбовців.

Переформатування[ред. | ред. код]

У листопаді 2014 року 37-й батальйон було реорганізовано у 37-й окремий мотопіхотний батальйон 93-ї дніпропетровської механізованої бригади.

У травні 2015 року 37-й окремий мотопіхотний батальйон було переведено до складу 56-ї окремої мотопіхотної бригади, що дислокується в смт Мирне (Мелітопольський район) Запорізької області.[28]

Галерея[ред. | ред. код]

  • Емблема 37-го БТрО Запорізької області

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 37 батальйон виселяють з розташування. Архів оригіналу за 13 червень 2015. Процитовано 11 червень 2015. 
  2. ↑ Запоріжжя формує ще один батальйон територіальної оборони
  3. ↑ 115 бійців 37-го батальйону територіальної оборони присягнули на вірність Україні
  4. ↑ Батальйон « Ніхто крім нас»
  5. ↑ Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»
  6. ↑ «Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України»
  7. ↑ Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» // Наказ Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року
  8. ↑ Командир 37-ого батальйону отримав звання підполковника
  9. ↑ а б У Запоріжжі тривають заходи по формуванню батальйону територіальної оборони
  10. ↑ Добровольчі батальйони: структура, страхи, проблеми бойового застосування
  11. ↑ На Запоріжжі сформують новий батальйон територіальної оборони
  12. ↑ Крупним планом: 37 батальйон територіальної оборони, Відеоновини 24 канала, 3 жовтня 2014
  13. ↑ Андрій Ломейко був доставлений в Авдіївського районну лікарню, але врятувати солдата не змогли
  14. ↑ У Запоріжжі розпочав підготовку новостворений 37-й батальйон територіальної оборони
  15. ↑ В гостях у 37-о батальйону
  16. ↑ Мужні гірники та браві пологівці душею і серцем у 37 батальйоні територіальної оборони
  17. ↑ Бійці 37-го батальйону тероборони готуються в зону АТО
  18. ↑ Запорізький батальйон спостерігає за виборами в зоні АТО
  19. ↑ Боєць, якого вважали загиблим на блокпосту, виявився живий
  20. ↑ У Запорізьку область просять повернути територіальні батальйони
  21. ↑ Книга пам'яті
  22. ↑ Книга пам'яті
  23. ↑ Книга пам'яті
  24. ↑ Книга пам'яті
  25. ↑ У Кропивницькому попрощалися з молодшим сержантом Ігорем Французаном
  26. ↑ 7 й батальйон територіальної оборони отримав допомогу від запорізьких промисловців
  27. ↑ 37-й батальйон територіальної оборони отримав значну партію допомоги
  28. ↑ Волонтеры: запорожский 37-й батальон выселяют из авиабазы в Широком(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Збройні сили України
UkraineCoatOfArmsSmallBW.png
Батальйони територіальної оборони
у підпорядкуванні
Міністерства оборони України
Патрульна служба
особливого призначення
у підпорядкуванні
МВС України
Переформовані
Розформовані
Національна гвардія
у підпорядкуванні
МВС України
Незалежні формування
Курсивом позначені підрозділи, що саморозпустилися.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=37-й_окремий_мотопіхотний_батальйон_«Запоріжжя»&oldid=25546891