Комаров Ігор Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:26, 25 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комаров Ігор Олексійович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 20 серпня 1975(1975-08-20)
Харків, Українська РСР, СРСР
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (39 років)
Новокатеринівка
Поховання Міське кладовище № 18 (Харків)d
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

І́гор Олексі́йович Комаро́в (нар. 20 серпня 1975(19750820) — 29 серпня 2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Заступник командира взводу 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення «зеленим коридором» на перехресті доріг з села Побєда до Новокатеринівки поруч зі ставком. Загинув разом зі значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які станом на січень 2017-го не ідентифіковані.

Ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 11 вересня 2014 року. Упізнаний за експертизою ДНК.

Похований поряд зі своїм побратимом Андрієм Попелем на кладовищі № 18 у Харкові[1].

Без Ігоря лишились батьки, сестра.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений  — нагороджений

  • 9 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]

Примітки

  1. Жизнь за Украину. «Они просто не вышли из этого «зеленого коридора». Kharkiv today (рос.). Процитовано 29 грудня 2019.
  2. Указ Президента України від 15 січня 2016 року № 6/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела