Минківка
село Минківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Валківський район |
Рада | Минківська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA63020030540047271 |
Облікова картка | Минківка |
Основні дані | |
Населення | 443 |
Площа | 15,61 км² |
Густота населення | 28,38 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63046 |
Телефонний код | +380 5753 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°45′12″ пн. ш. 35°37′32″ сх. д. / 49.75333° пн. ш. 35.62556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
195 м |
Відстань до районного центру |
11 км |
Найближча залізнична станція | Ков'яги |
Відстань до залізничної станції |
25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63046, с. Минківка, вул. Центральна, 12 |
Сільський голова | Тригуб Григорій Михайлович, Михайлицька Наталя |
Карта | |
Мапа | |
Ми́нківка — село в Україні, у Валківському районі Харківської області. Населення становить 443 осіб. Орган місцевого самоврядування — Минківська сільська рада.
Географія
Село Минківка знаходиться на початку балок Кислякова і Куций Яр, за 10 км від м. Валки, на відстані 2 км від сіл Лисконоги, Рудий Байрак, Яхременки, Гребінники і Манили. Частина села, відокремлена від основної частини садами, раніше називалася Божки.
Історія
За даними на 1864 рік у казенній слободі Валківського повіту Харківської губернії мешкало 479 осіб (243 чоловічої статі та 236 — жіночої), налічувалось 110 дворових господарств, існували православна церква та училище[1].
Станом на 1885 рік у колишній власницькій і державній слободі, центрі Минківської волості, мешкало 571 особа, налічувалось 571 дворове господарство, існували православна церква, школа, 2 лавки, відбувались 3 ярмарки на рік[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 797 осіб (372 чоловічої статі та 425 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 167 жителів села[4].
У 2021 році погруддя Чапаєву, яке стояло у центрі села переробили на козака Мина - засновника села. [5]
Відомі уродженці села
- Матвієнко Андрій Якович (псевдо «Криниця», «Зір») (1919—1949) — крайовий провідник СБ ОУН(б) Карпатського краю, молодший лейтенант РСЧА.
- Минко Василь Петрович (1902—1989) — письменник, журналіст.
- Мінько Микола Григорович (1902—1937) — український письменник, жертва червоного терору.
Примітки
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 907)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-250. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Минківка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ https://glavcom.ua/news/u-seli-bilya-harkova-chapajeva-pererobili-v-kozaka-foto-740139.html
Джерела
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |