Старий Мерчик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Старий Мерчик
Star merchyk s.gif Star merchyk h.gif
Герб Старого Мерчика Прапор Старого Мерчика
Одна з вулиць селища
Одна з вулиць селища
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Валківський
Рада Старомерчицька селищна рада
Код КОАТУУ: 6321256000
Облікова картка Старий Мерчик 
Основні дані
Засноване 1665
Статус з 1938 року
Площа 44,75 км²
Населення 1 772(2013)
Густота 39,7 осіб/км²
Поштовий індекс 63011
Телефонний код +380 5753
Географічні координати 49°58′55″ пн. ш. 35°44′49″ сх. д. / 49.98194° пн. ш. 35.74694° сх. д. / 49.98194; 35.74694Координати: 49°58′55″ пн. ш. 35°44′49″ сх. д. / 49.98194° пн. ш. 35.74694° сх. д. / 49.98194; 35.74694
Висота над рівнем моря 161 м
Водойма р. Мокрий Мерчик
Відстань
Найближча залізнична станція: Мерчик
До станції: 3 км
До райцентру:
 - автошляхами: 24 км
До обл. центру:
 - фізична: 38 км
 - залізницею: 40 км
 - автошляхами: 39,9 км
Селищна влада
Адреса 63011, смт Старий Мерчик, вул. Леніна, 34; тел. 6–63-44, ф. 6–63-08, Srmerchik@Kharkov.ukrtel.net
Голова селищної ради Бреславець В. В
Карта
Старий Мерчик is located in Україна
Старий Мерчик
Старий Мерчик
Старий Мерчик is located in Харківська область
Старий Мерчик
Старий Мерчик

Commons-logo.svg Старий Мерчик у Вікісховищі

Стари́й Ме́рчик — селище міського типу Валківського району Харківської області України, розташоване майже за 40 км на захід від Харкова. 1772 мешканців (2013 рік, 5200 станом на 1966). Відстань до райцентру становить 24 км і проходить автошляхом E40, який збігається із М03 та згодом переходить у Т 2106.

У селищі є меблева фабрика, цегельня, історичний музей (заснований у середині XVII століття), палац Григорія Шидловського XVIII століття — пам'ятка української садибної архітектури.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Старий Мерчик знаходиться на обох берегах річки Мокрий Мерчик, і витягнулося уздовж річки майже на 9 км, вище за течією примикає до села Гурине, нижче за течією - до сіл Добропілля і Новий Мерчик.

На річці велике водосховище. Селище перетинають балки Капустяна та Кам'яна, по яких протікають пересихаючі струмки.

За 3 км проходить залізниця, лінія Люботин - Суми, найближчі станції Мерчик і Просторе. Поруч із селом садові ділянки. За 3 км проходить автомобільна дорога М03 (E40).

Історичні відомості[ред.ред. код]

Старий Мерчик відокремився від села Всесвятського, яке було засноване в 1665 р. Всесвятське розділилося на села Старий Мерчик, Добропілля і Новий Мерчик. Населення села відноситься до перших поселенців Слобідської України. Заселялося вихідцями з Правобережної України і Гетьманщини.

1680 — перша дерев'яна церква Всіх Святих.

1938 — зміна статусу на селище міського типу. За даними на 1864 рік у власницькому селі, центрі Старомерчанської волості Валківського повіту, мешкала 1431 особа (709 чоловічої статі та 722 — жіночої), налічувалось 315 дворових господарств, існували православна церква, богодільня, селітровий та цегельний заводи[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2798 осіб (1376 чоловічої статі та 1422 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3717 осіб[3].

19 жовтня 1941 року радянські війська з боями відходять зі Старого Мерчика[4].

Пам'ятки[ред.ред. код]

Садиба Шидловських
  • Історичний музей.
  • Церква Всіх Святих. Перша дерев'яна церква Всіх Святих була заснована в 1680 році. У 1778 році власник села Шидловський Григорій Романович замінив постарілий храм новим кам'яним. У радянський час закритий, храм було повернуто церкві в 1994 році.
  • Гідрологічний заказник місцевого значення «Мерчикський». Площа 37,0 га.
  • Палацово-парковий комплекс «Старомерчанський»- парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Площа 69,0 га. Розташований в селищі Старий Мерчик. Заснований у другій половині 18 ст. Парк ландшафтного типу. У парку ростуть дерево-чагарникові породи місцевого походження (дуб, клен, липа, сосна). На території парку розміщено декілька пам'яток архітектури 18 ст.
  • Садиба Шидловських - ансамбль будівель 1770-1780-х рр. в стилі раннього класицизму, арх. П. Ярославський. Збереглися головний будинок, флігелі, залишки гроту, винний льох. Після 1994 року церква була відреставрована

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-250)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Бойові дії під Харковом (рос.)


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.