Геропогон гібридний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геропогон гібридний

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Дводольні (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Триба: Cichorieae
Рід: Геропогон (Geropogon)
Вид: Геропогон гібридний
Geropogon hybridus
(L.) Sch.Bip., 1850
Синоніми
Geropogon glaber L.
Посилання
Вікісховище: Geropogon hybridus
Віківиди: Geropogon hybridus
EOL: 11876141
IPNI: 208968-1
NCBI: 261604

Геропогон гібридний[1] (Geropogon hybridus) — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений у Середземномор'ї й на Близькому Сході.

Опис

Однорічна рослина 20–60(80) см заввишки, гладка, проста або розгалужена. Листки вузько лінійні, гострі. Квіти від рожевого до фіолетового забарвлення[2]. Листки довжиною до 18.0 см, шириною 0.8 см, голі або опушені при основі. Сім'янка 2.0–2.5 мм довжиною, шириною 1.5 мм, блідо-коричневим, з ниткоподібним дзьобом; дзьоб ≈2.5 мм довжиною. Папуси зовнішніх сім'янок 2.0–9.0(12.0) мм довжиною; папуси внутрішніх сім'янок 12.0–18.0 мм довжиною[3].

Поширення

Північна Африка: Єгипет, Алжир, Лівія, Туніс, Марокко, Макаронезія; Азія: Азербайджан, Кіпр, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Ірак, Іран, Туреччина; Європа: Крим — Україна, Греція, Албанія, Хорватія, Мальта, Італія, Франція, Іспанія, Португалія[4][5].

Входить до переліків видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях АРК і м. Севастополя[6].

Галерея

Джерела

  1. Додаток 1 до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.06.2013 р. № 1323-6/13 Перелік видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим (PDF). Процитовано 15.05.2018. (англ.)
  2. Tela Botanica. Процитовано 15.05.2018. (фр.)
  3. Cichorieae Portal. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
  4. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
  5. Catalogue of Life. Процитовано 15.05.2018. (англ.)
  6. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.