HD104513
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 12г 2х 6,84с |
Схилення | +43° 2′ 44,3″ |
Видима величина (V) | 5,22[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A4 |
показник кольору U−B | 0,09 |
яскравість B | 5,541±0,002[2] |
показник кольору B−V | 0,283±0,004[2] |
яскравість V | 5,243±0,003[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | 0,17 |
індекс m1 | 0,19 |
індекс c1 | 0,76 |
індекс Hβ | 2,77[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 5,280[2] |
Мінімальна яскравість | 5,300[2] |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -345,55± 0,93[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 29,48 ± 0,80[2] мас |
Відстань | 110,64 світлових років 33,92 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=89[3]км/сек |
Інші позначення | |
67 UMa,
HD 104513, HIP 58684, HR 4594, BD+43 2179 | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD104513 |
HD104513 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A4 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,2.[1] Вона розташована на відстані близько 110,6 світлових років від Сонця.[2]
Зоря HD104513 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 89км/сек.[3]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 40,0± 217,0 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (12h-14h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |