Острів (Переворський повіт)
Село
 Координати 50°01′04″ пн. ш. 22°24′06″ сх. д. / 50.017778000027774965° пн. ш. 22.401667000027778442° сх. д.Координати: 50°01′04″ пн. ш. 22°24′06″ сх. д. / 50.017778000027774965° пн. ш. 22.401667000027778442° сх. д.
|
Острів (пол. Ostrów) — село в Польщі, у гміні Ґаць Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 373 особи (2011[1]).
Розташування
Село знаходиться за 7 км на схід від адміністративного центру ґміни села Гать, за 8 км на південний захід від адміністративного центру повіту Переворська і за 32 км на схід від адміністративного центру воєводства Ряшева.
Історія
Після захоплення Галичини поляками Оттон Пілицький надавав лицарю Вербенці село Микуличі в 1375 р., називаючи в цьому ж документі сусідні села Нижатичі, Сетеш, Острів. Тоді ж початі латинізація та полонізація місцевого українського населення лівобережного Надсяння, зокрема вже до 1391 р. утворили в Нижатичах латинську парафію. Після смерті Оттона Пілицького всі довколишні села були у власності його доньки Ельжбети Грановської, яка 2 травня 1415 р. вийшла заміж за короля Владислава II Ягайла і Нижатичі стали королівською власністю. За податковим реєстром 1515 р. село входило до каньчузького ключа Перемишльської землі Руського воєводства, оброблялись 8 ланів ріллі.
1583 року село належало Ярославським, податки платили кмети з 16 і 1/4 лана ріллі, 18 загородників, 4 комірники з худобою, 20 комірників без худоби («голих»), 4 челядники і млинар (було 2 водні млини). Того року частину cела (8 господарств кметів, 8 загородників, 6 комірників з худобою, 7 комірників без худоби та 3 водяні млини) відкупив Костянтин Корнякт, а в 1601 р. він заснував латинську парафію.
У 1831 р. в селі було 2 греко-католики, які належали до парафії Кречовичі Каньчузького деканату Перемишльської єпархії.[2] На той час унаслідок півтисячоліття польської колоніальної політики українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.
Згідно з "Географічним словником Королівства Польського" село (разом з присілками Волиця, Микуличі та Ксаверівка) в 1885 р. належало до Ланцутського повіту Королівства Галичини і Володимирії, було 1072 жителі. За даними шематизму того року в селі було 5 греко-католиків.[3]
У міжвоєнний період село входило до ґміни Каньчуга Переворського повіту Львівського воєводства, українці-грекокатолики належали до парафії Каньчуга Лежайського деканату Перемишльської єпархії[4]. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 184 | 36 | 123 | 25 |
| Жінки | 189 | 47 | 99 | 43 |
| Разом | 373 | 83 | 222 | 68 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острів (Переворський повіт)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56
- ↑ Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1886. — с. 132.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1937. — с. 64.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Ostrów (8) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 705. (пол.)
| ||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |