Вільгельм Генельт

Вільгельм Генельт
нім. Wilhelm Haehnelt
Народився	12 березня 1875(1875-03-12) Познань, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	10 березня 1946(1946-03-10) (70 років) Спецтабір НКВС № 7d, Оранієнбурґ, Бранденбург, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал авіації
Нагороди	Столітня медаль Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Вільгельм Генельт (нім. Wilhelm Haehnelt; 12 березня 1875, Позен — 10 березня 1946, Заксенгаузен) — німецький офіцер, генерал авіації.

Біографія

14 лютого 1895 року вступив в 51-й піхотний полк. Закінчив Військову академію (1908), а також курси польотів на цепеліні. З 1909 року служив у Великому Генштабі, з 1 жовтня 1911 року — командир роти свого полку. Після закінчення льотних курсів 1 серпня 1914 року призначений командиром 4-го польового авіаційного з'єднання. Учасник Першої світової війни, з 26 вересня 1914 року — офіцер авіації при штабі 5-ї армії, з березня 1917 року — в штабі 2-ї армії, з 1 січня 1918 року — в штабі командувача авіацією. З 1 лютого 1918 року — командувач авіацією 2-ї армії, з 15 вересня 1918 року — VIII військового округу. З 15 грудня 1918 року — інспектор авіації. В січні 1920 року переведений у Військове міністерство, потім займав ряд штабних постів. 31 грудня 1920 року вийшов у відставку.

В 1919-35 роках — віце-президент Німецького аероклубу, в 1926-28 роках — віце-президент Німецької асоціації авіаспорту. Багато зробив для збереження старих і виховання нових льотних кадрів Німеччини. У 1933-35 роках — президент Імперського союзу ППО і керівник групи «Повітряна війна» Інституту військової історії. 1 червня 1935 року призначений керівником дослідницької групи історії повітряної війни Імперського міністерства авіації. 1 квітня 1936 року очолив 8-й військово-історичний відділ Генштабу люфтваффе. 31 березня 1942 року вийшов у відставку. У травні 1945 року захоплений органами СМЕРШ і поміщений в спецтабір НКВС №7 «Заксенгаузен», де і помер.

Звання

• Фенріх (14 лютого 1895)
• Лейтенант (27 січня 1896)
• Оберлейтенант (27 січня 1896)
• Гауптман (13 вересня 1941)
• Майор (27 січня 1918)
• Оберстлейтенант запасу (21 січня 1921)
• Оберст служби комплектування (1 травня 1936)
• Оберст (1 липня 1938)
• Генерал-майор (1 січня 1939)
• Генерал-лейтенант (1 грудня 1940)
• Генерал авіації (1 березня 1942)

Нагороди

Отримав численні нагороди, серед яких:

• Столітня медаль
• Нагрудний знак військового пілота (Пруссія)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак польового пілота (Австро-Угорщина)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Пам'ятний знак пілота (Пруссія)
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1920)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688