Артиніт
| Артиніт | |
|---|---|
.JPG) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Art[2] |
| Хімічна формула | Mg₂CO₃(OH)₂·3H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 5.DA.10 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[3] |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Ettore Artinid[4] |
 Артиніт у Вікісховищі | |
Артиніт (рос. артинит; англ. artinite; нім. Artinit) — мінерал, водний карбонат магнію.
Загальний опис
Хімічна формула: 2 [Mg2(CO3)(OH)23 H2O]. Містить (%): MgO — 41; CO2 — 22,27; H2O — 36,63. Сингонія моноклінна. Форми виділення: голчасті кристали, кірочки, гроновидні та сферичні агрегати. Спайність довершена і добра. Густина 2. Твердість 2,5-3. Безбарвний або білий. Прозорий. Блиск шовковистий. Риса біла. Крихкий. Зустрічається у низько-температурних жилах, серпентизованих ультраосновних породах разом з іншими карбонатами. Рідкісний.
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Артиніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Артиніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Artinite |
