Гадолініт

Гадолініт
Nickel-Strunz 10	9.AJ.20
Ідентифікація
Колір	чорний, зеленувато-чорний або коричневий
Сингонія	моноклінна
Твердість	6,5—7
Блиск	скляний до жирного
Густина	4—4,65
Інші характеристики
Названо на честь	Йоган Ґадолін
Гадолініт у Вікісховищі

Гадоліні́т — мінерал, силікат рідкісних земель, закисного заліза, ітрію та берилію острівної будови, групи датоліту.

Етимологія та історія

Мінерал було спершу названо ітербітом після першого знаходження на копальні поблизу селища Іттербю, що входить до муніципалітету Ваксхольм на шведському острові Ресаре у Стокгольмському архіпелазі.

Гадолініт (сьогодні Гадолініт (Y)) вперше був описаний в 1800 році Мартіном Генріхом Клапротом, який назвав мінерал на честь Йогана Гадоліна (1760-1852), фінського хіміка і мінералога, який, крім іншого, виявив елемент ітрію.

Гадолініт (Се) вперше був описаний в 1978 році Томом Віктором Сегалстадом, Альфом Олавом Ларсеном у місцевості Буера поблизу Скієна в норвезькій провінції Телемарк.

Гадолініт (Nd) вперше був описаний в 2016 році Радек Шкода, Якуб Плашил, Рената Чопякова, Мілан Новак, Ерік Джонссон, Міхаела Вашинова Галіова та Дан Хольцтам.

Загальний опис

Хімічна формула: TR₂Fe₂Be₂Si₂O₁₀ або Y₂FeBe₂[O|SiO₄]₂. Містить (%): Y₂О₃ – 52; FeO – 14; BeO – 10; SiO₂ – 24. Домішки: Ce₂O₃, (Dy, La)₂O₃, ThO₂.

Сингонія моноклінна.

Кристали призматичні. Зустрічаються у вигляді масивних агрегатів.

Твердість 6,5—7.

Густина 4—4,65.

Блиск скляний до жирного.

Колір чорний, зеленувато-чорний або коричневий.

Зустрічається у гранітних пегматитах та чорних пісках і гранітах.

Знайдений в районах Коппарберґ та Іттербі (Швеція), Телемарк та Вестаґдер (Норвегія), Бавено (Італія), Льяно (шт.Техас, США). Рідкісний.

Різновиди

• ґадолініт кальціїстий (відміна ґадолініту, яка містить до 12 % СаО);
• ґадолініт скандіїністий (відміна ґадолініту, яка містить до1 % Sc₂O₃);
• ґадолініт церіїстий (відміна ґадолініту, яка містить до 23 % Се₂О₃).

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гадолініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Гадолініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• Gallery of Minerals
• Mineralienatlas: Gadolinit-(Ce), Gadolinit-(Nd) und Gadolinit-(Y) (Wiki)
• mindat.org: Gadolinite-(Ce), Gadolinite-(Nd) und Gadolinite-(Y)
• RRUFF Database-of-Raman-spectroscopy: Gadolinite-(Y) und Gadolinite-(Ce)