Нсутит
Нсутит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
IMA-номер | IMA1967 s.p. |
Абревіатура | Nsu[2] |
Хімічна формула | Mn²⁺ₓMn⁴⁺₁₋ₓO₂₋₂ₓ(OH)₂ₓ[3] |
Nickel-Strunz 10 | 4.DB.15c |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Nsutad[4] |
Нсутит у Вікісховищі |
Нсутит (рос. нсутит; англ. nsutite; нім. Nsutit m) — мінерал, гідратизований різновид MnO2. Містить (%): MnO2 — 90,57; MnO — 2,60; Н2О — 2,97. Домішки: SiO2; Fe2O3; K2O; MgO; NiO; Al2O3; CaO.
Сингонія гексагональна.
Утворює тонкозернисті, волокнисті, рідше компактні агрегати, іноді таблитчасті кристали.
Густина 4,24-4,67.
Твердість 5.
Колір білий, світло-коричневий.
Поширений мінерал гіпергенних утворень.
Походження: осадове, гідротермальне.
Знайдено на манґановому родовищі Нсута (Ґана), за яким названо мінерал (R.K.Sorem, E.N.Cameron, 1960).
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нсутит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Нсутит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.