Уго Міфсуд Боннічі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:56, 13 липня 2021, створена Mcoffsky (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Випускники Мальтійського університету за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уго Міфсуд Боннічі
Уго Міфсуд Боннічі
Уго Міфсуд Боннічі
5-й Президент Мальти
4 квітня 1994 — 4 квітня 1999
ПопередникЧенсу Табоне
НаступникГвідо де Марко

Народився8 листопада 1932(1932-11-08) (91 рік)
Бормла, Мальта
Відомий якполітик, адвокат
ГромадянствоМальта Мальта
Alma materМальтійський університет і St Aloysius' Colleged
Політична партіяНаціоналістична партія
Релігіякатолицька церква
Нагороди
Кавалер Золотого ланцюга ордена Пія IX
Кавалер Золотого ланцюга ордена Пія IX
Підпис

Уго Міфсуд Боннічі (мальт. Ugo Mifsud Bonnici; нар. 8 листопада 1932) — мальтійський державний і політичний діяч.

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Навчався в Королівському університеті Мальти, де отримав ступінь доктора права в 1955. Працював юристом в судовій системі Мальти. У 1966 почав політичну кар'єру, обраних до парламенту від Націоналістичної партії, надалі незмінно ставав депутатом Палати представників Мальти аж до свого рішення залишити депутатський корпус в 1994. Був активним членом Націоналістичної партії, відповідав у її апараті за питання освіти. Після перемоги партії на виборах в 1987 зайняв пост міністра освіти Мальти, який зберігав із змінами в змісті повноважень аж до 1994. Президент Мальти в 1994-1999. Відомий як автор численних публіцистичних виступів у пресі.

Сімейні зв'язки

[ред. | ред. код]

Уго Міфсуд Боннічі відбувається з відомої в мальтійської політиці сім'ї, члени якої неодноразово займали самі різні посади в державному апараті. Так, син самого Уго Міфсуда Боннічі, Кармело (р. 1960), є міністром юстиції в уряді Лоуренса Гонці, а двоюрідний брат — теж Кармело (р. 1933) був прем'єр-міністром.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Acta Apostolicae Sedis, 1995. — P. 738. (італ.)