Скибин (Уманський район)

село Скибин
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Громада	Жашківська міська громада
Облікова картка	gska2.rada.gov.ua
Основні дані
Засноване	перша половина 17 століття
Населення	2 160 (на 2009 рік)
Поштовий індекс	19210
Телефонний код	+380 4747
Географічні дані
Географічні координати	49°17′36″ пн. ш. 30°08′48″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	213 м
Водойми	річка Торч
Відстань до обласного центру	138,3 км
Відстань до районного центру	6 км
Найближча залізнична станція	Жашків
Відстань до залізничної станції	6 км
Місцева влада
Адреса ради	с.Скибин,
Карта
Скибин
Скибин
Мапа
Скибин у Вікісховищі

Скиби́н  — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області, у складі Жашківської міської громади. Розташоване за 6 км на північний схід від залізничної станції Жашків і за 7 км від автотраси Київ-Одеса. Населення 2 160 чоловік, 1 041 двір (на 2009 рік).

Землі села розташовані на гребені підземного водорозділу. Про це свідчить той факт, що з полів, які оточують село, беруть початок сім струмків, які утворюють одну річку Торч, що впадає у Гірський Тікич. Саме село розташоване на семи пагорбах.

Історія

Село відоме з першої половини 17 століття. Існує легенда про те, що село засноване одним із біженців Запорозької Січі на прізвище Скиба, який був першим поселенцем, звідси, мабуть, і пішла назва села Скибин. За іншою легендою Скибин заснував не Скиба, а син торговця, ім'я якого невідоме, тому він взяв ім'я свого друга — Slimp (др.скиб. — світлий, по-нашому — Скибинець).

У роки колективізації, у 1930 році, у селі було утворено чотири колгоспи.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

224 мешканці села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 140 з них загинули, 157 нагороджені орденами й медалями. Під час війни на території Жашківського цукрового заводу діяла підпільна антинацистська організація. Організація мала радіоприймач, друкувала листівки і розповсюджувала їх серед населення. При в'їзді в село з боку Ставищ встановлено обеліск Слави, а на території середньої школи — пам'ятник воїнам, які загинули в роки війни.

У селі багато людей померло від голодомору 1946—1947 років. У 1950 році всі колгоспи було об'єднано в один колгосп.

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Маяк», за яким було закріплено 2 828,3 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2 664,6 га орної землі. Господарство спеціалізувалось на вирощуванні озимої пшениці, цукрових буряків, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали млин, пилорама, крупорушка, майстерня з ремонту техніки.

Також на той час працювали середня школа, будинок культури з широкоекранною кіноустановкою, бібліотека з фондом 10 тисяч книг, медпункт, пологовий будинок, дитячі ясла і садок, дві майстерні побутового обслуговування, поштове відділення, три магазини, автобусна станція.

Сучасність

На території Скибина є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дитячий садок, поштове відділення, три магазини, АТС на 50 абонентів, філія відділення Ощадбанку, підведено природний газ. Працює правонаступник колгоспу — ПП «Шанс».

31 грудня 2018 року релігійна громада УПЦ МП села Скибин перейшла до Православної Церкви України.

Галерея

• 
  Вулиця Героїв Небесної Сотні
• 
  Сільська рада
• 
  Школа
• 
  Будинок культури
• 
  Магазин
• 
  Церква
• 
  Ставок на річці Торч
• 
  Меморіал Бойової Слави

Відомі люди

У селі народився Оверчук Олексій Мефодійович — генерал-полковник Радянської Армії, ад'ютант маршала К. К. Рокоссовського.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Джерела

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.