Охматів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Охматів
Охматів. В'їзд у село.jpg
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Уманський район
Громада Баштечківська сільська громада
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване перша половина 17 століття, до 1644
Населення 805 (станом на 2008 рік)
Поштовий індекс 19233
Телефонний код +380 4747
Географічні дані
Географічні координати 49°10′46″ пн. ш. 30°14′07″ сх. д. / 49.17944° пн. ш. 30.23528° сх. д. / 49.17944; 30.23528Координати: 49°10′46″ пн. ш. 30°14′07″ сх. д. / 49.17944° пн. ш. 30.23528° сх. д. / 49.17944; 30.23528[1]
Середня висота
над рівнем моря
185 м[2]
Водойми річка Бурти
Відстань до
обласного центру
134,1 (фізична) км[3]
Найближча залізнична станція Жашків
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради с. Охматів
Сільський голова Тімаков Олексій Ігорович
Карта
Охматів. Карта розташування: Україна
Охматів
Охматів
Охматів. Карта розташування: Черкаська область
Охматів
Охматів
Мапа

Охма́тів — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області, у складі Баштечківської сільської громади. Розташоване у гирлі річок Торч і Бурти (притоки Гірського Тікичу) за 15 км на південний схід від міста Жашків. Населення становить 805 чоловік.

Галерея[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Назва цього історичного поселення, як і назва місцевої Охматової діброви, походить від тюркського імені Ахмад, що в перекладі на українську мову означає «гідний похвали, прославлений». Часто такий епітет вживався по відношенню до пророка Мухамеда.

У далекому минулому предки роду Охмат були татарами, які, як і багато інших, безперечно, внесли помітний вклад у становлення українського козацтва. Охматова діброва згадувана ще у середині 16 століття, коли ця місцевість належала місцевим земянам Базановичам. Село ж відоме з першої половини 17 століття. Спочатку входило до Брацлавського, з кінця 18 століття до 1923 року до Уманського повітів.

Загони оборони поточної під командуванням князя Богдана (Богуша) Корецького розбили під Охматовом загони татар у середині 16 ст.[4]

30 січня 1644 року тут відбулася перша битва під Охматовим. Тоді біля Охматова коронне військо зустріло татарське та в результаті переслідування останнього наголову розгромило.

19—22 січня (29 січня — 1 лютого) 1655 року під Охматовом відбулася битва українсько-московського війська проти польських і татарських сил. Українсько-московське військо завдало ворогові значних втрат і змусило його відступити. Місце битви згодом названо Дрижиполем.

З 1917 року — у складі УНР.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947 років.

Під час радянсько-німецької війни у боях брали участь 348 жителів села, з них 182 — загинули, 166 — нагороджено орденами й медалями. В центрі села встановлено обеліск Слави охматівцям. У 1983 році встановлено танк-монумент ІС-3.

Станом на 1972 рік на території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Родина», за яким було закріплено сільськогосподарських угідь 2 563 га, у тому числі 2 412 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків і м'ясо-молочного поголів'я худоби. У колгоспі були млин, пилорама, столярно-теслярська майстерня. На той час у селі працювали восьмирічна школа, будинок культури із залом на 350 місць, бібліотека з фондом 10 тисяч книг, медпункт, пологовий будинок, дитячі ясла на 100 місць, а також поштове відділення, магазин.

Поблизу села знайдено крем'яні знаряддя праці доби бронзи і виявлено залишки поселення черняхівської культури.

Релігія[ред. | ред. код]

На початку 2019 року місцева парафія УПЦ (МП) перейшла під юрисдикцію Православної церкви України[5].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. www.fallingrain.com(англ.)
  2. Погода в Україні
  3. maps.vlasenko.net(рос.)
  4. Maciszewski J. Korecki Bohusz (Bohdan) h. Pogonia (ok. 1510—1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrосław — Warszawa — Kraków, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 59. (пол.)
  5. Добро П. На Черкащині громада славетного козацькою історією села заявила про перехід від московського патріархату до Православної церкви України // Козацький край, 2 січня 2019. [Архівовано з першоджерела 6 січня 2017.]

Джерела[ред. | ред. код]