Шіна Фатай Алеге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шіна Фатай Алеге
англ. Shina (Adeshina) Fatai Alege
ГромадянствоНігерія Нігерія
Діяльністьдипломат
Відомий завдякиНадзвичайний і Повноважний Посол Нігерії в Україні.
Alma materКоледж Абеокута

Пан Шіна Фатай Алеге (англ. Shina (Adeshina) Fatai Alege) — нігерійський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Нігерії в Україні (з 2021).

Життєпис

Закінчив коледж в місті Абеокута. Навчався в Міжнародному миротворчому навчальному центрі Кофі Аннана.[1]

Працював в місцевому самоврядуванні міста Ісейін, штат Ойо, Нігерія. 1 липня 2020 року був висунутий від штату Ойо на призначення не кар'єрним послом[2]. 22 липня 2020 року сенат Нігерії дав згоду на призначення 37 послів Президентом[3]. 21 січня 2021 року — призначений Указом Президента Нігерії Мухаммадом Бухарі — Надзвичайним і Повноважним Послом Нігерії в Україні[4].

11 червня 2021 року — вручив копії вірчих грамот заступнику міністра закордонних справ України Дмитру Сеніку.[5]

19 серпня 2021 року — вручив вірчі грамоти Президенту України Володимиру Зеленському[6].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Centre International Kofi Annan de Formation au Maintien de la Paix (KAIPTC)
  2. ↑ AMBASSADORIAL NOMINEES: A COMEUPPANCE OF QUALITATIVE REPRESENTATION
  3. ↑ JUST IN: Senate Confirms Oyo’s Adesina, Alege, Akinyele, 37 Others As Ambassadors
  4. ↑ FG Posts 52 Non-career Ambassadors to Missions
  5. ↑ Дмитро Сенік прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного посла Нігерії в Україні
  6. ↑ Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів Ірландії, Федеративної Республіки Нігерія, Республіки Корея та Республіки Вірменія.


Чинні посли в Україні
Європа
Австрія Арад Бенкьо • Азербайджан Сеймур Мардалієв • Бельгія Пітер Ван Де Вельде • Білорусь Ігор Сокол • Болгарія Костадін Коджабашев • Ватикан Вісвальдас Кульбокас • Велика Британія Мартін Гарріс • Вірменія Володимир Карапетян • Греція Васіліос Борновас • Грузія Георгій Закарашвілі • Данія Оле Егберг Міккельсен • Естонія Аннелі Кольк • Іспанія Рікардо Лопес-Аранда Хагу • Італія Карло Формоса • Ірландія Тереса Мартіна Ґілі • Кіпр Міхаліс Захаріоглу • Латвія Ілгварс Клява • Литва Вальдемарас Сарапінас • Мальтійський орден Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне • Молдова Валеріу Ківерь • Нідерланди Йеннес де Мол • Німеччина Мартін Єґер • Норвегія Хелене Санд Андресен • Польща Бартош Ціхоцький • Португалія Антоніу Вашку Алвеш Машаду • Північна Македонія Крум Ефремов • Румунія Александру Віктор Мікула • Сербія Аца Йованович • Словаччина Павел Віздал • Словенія Матея Превольшек • Туреччина Мустафа Левент Більген • Угорщина Онтал Гейзер • Фінляндія Яакко Лехтовірта • Франція Гаель Вейсьєр • Хорватія Аніца Джамич • Чехія Радек Пех • Чорногорія Драгіца Понорац • Швейцарія Фелікс Бауманн • Швеція Мартін Оберг
Азія,
Австралія та Океанія
Австралія Брюс Едвардс • Афганістан Валі Монавар • В'єтнам Нгуєн Хоан Тхань • Ізраїль Михайло Бродський • Індія Харш Кумар Джейн • Індонезія Аріф Мухаммед Басалама • Ірак Бакір Ахмад Азіз Аль-Джаф • Іран Манучехр Мораді • Казахстан Калетаєв Дархан Аманович • Катар Гаді Аль-Гаджрі • Киргизстан Ідріс Кадиркулов • КНР Фань Сяньжун • Кувейт Рашід Хамад Аль Адвані • Ліван Алі Дахер • Малайзія Раджа Реза Раджа Заіб Ша • ОАЕ Салем Ахмед Аль-Каабі • Пакистан Надір Хан • Палестина Гашем Хасан Даджані • Південна Корея Кім Хьонг Те • Саудівська Аравія Мохаммед бін Сулейман аль-Машар • Таджикистан Давлаталі Назрізода • Туркменістан Тойли Атаєв • Узбекистан Алішер Курманов • Японія Мацуда Кунінорі
Африка
Південна та Північна Америки
Міжнародні
організації
Європейський Союз Європейський Союз — Катаріна Матернова • НАТО НАТО — Карен МакТір • Організація об'єднаних націй Програма розвитку ООН — Деніз Браун • Європейський банк реконструкції та розвитку — Шевкі Аджунер • Міжнародна організація з міграції — Манфред Профазі
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шіна_Фатай_Алеге&oldid=33227634